Відшкодування витрат за експертизу: позиція ВС

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов’язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Відповідний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати — це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати — це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

• на професійну правничу допомогу;
• пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
• пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
• пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються коштом державного бюджету (стаття 139 Цивільного процесуального кодексу України).

У справі, що розглядалася, місцевий суд задовольнив позов особи про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності.

У межах цієї справи адвокат позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Він просив суд стягнути на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення будівельно-технічних експертиз. Суд першої інстанції задовольнив вимоги адвоката позивача.

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення і додаткове рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат. Він, серед іншого, посилався на те, що позивач замовив висновок експерта до відкриття провадження у справі. Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого суду в частині розподілу судових витрат – без змін.

Розв’язуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта – до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов’язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов’язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Місцевий суд урахував зазначені висновки експертизи як доказ під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

ВП ВС погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про те, що витрати, здійснені позивачем за проведення комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної експертизи та додаткової будівельно-технічної експертизи, є обґрунтованими, безпосередньо пов’язані з розглядом справи і підлягають відшкодуванню.

• Захист ділової репутації: позиція ВС стосовно розгляду справи у порядку окремого провадження.
• Право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна: позиція Верховного Суду.
• Застава є гарантією сумлінного виконання підозрюваним визначених кримінальним процесуальним законом обов’язків – позиція суду.
• Спростування боржником свого боргу висновком поліграфа: позиція Верховного Суду.