Відповіді штучного інтелекту – не доказ: Верховний Суд
Технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права
Штучний інтелект може бути корисним і допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні суддю, ні принципи належності, допустимості та достовірності доказів, передбачені гл. 5 «Докази та доказування» Господарського процесуального кодексу. Відповідний висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 8 липня 2025 року у справі № 925/496/24.
Деталі справи
Міська рада звернулася до суду з позовом до ТОВ про внесення змін до договору оренди землі та зобов’язання здійснити перерахунок орендної плати.
Позов мотивовано необхідністю узгодження умов договору оренди з рішенням міськради.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено частково, а саме внесено зміни до договору оренди землі.
Позиція Верховного Суду
КГС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій; відхилив посилання відповідача на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів – Grok (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI) – щодо підтвердження буквального трактування підпункту 6 п. 23 договору, та зазначив таке.
Колегія суддів наголосила, що технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися тільки для підтримки й допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології, судова автономія повинна поважатися.
Натомість у справі, що розглядалася, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки – з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.
Відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації, тому відхилення судом клопотання про дослідження їх як доказу у справі є правомірним.
Міністерство юстиції України спільно з національними та міжнародними партнерами долучилося до розробки практичних рекомендацій з відповідального використання штучного інтелекту для правників.
Рекомендації спрямовані на забезпечення безпечного та ефективного впровадження інструментів штучного інтелекту у професійну діяльність правників. Документ містить важливі поради для юристів, адвокатів, прокурорів, суддів, нотаріусів, державних службовців і всім, хто працює з правом та законодавством.
У рекомендаціях викладено ключові підходи до безпечного використання ШІ, зокрема щодо перевірки джерел, знеособлення персональних даних, інформування та отримання згоди клієнта, а також критичного аналізу результатів, згенерованих системою.
Окремі розділи рекомендацій присвячено спростуванню поширених міфів про ШІ у сфері права, критеріям вибору надійних технологічних рішень, а також прикладам формулювання ефективних запитів для юридичних задач. Також у посібнику зібрано перелік із 40 ШІ-сервісів — як універсального, так і спеціалізованого юридичного спрямування.
Ознайомитись із повною версією посібника можна за цим посиланням.
Участь у розробці документу також взяли Міністерство цифрової трансформації, Державна судова адміністрація України, Асоціація правників України, Навчально-науковий інститут права КНУ імені Тараса Шевченка, Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності, а також експерти за підтримки проєкту UK DIGIT, що реалізується Фондом Євразія і фінансується урядом Великої Британії.
Нагадаємо, Україна приєдналася до Рамкової конвенції Ради Європи про ШІ, права людини, демократію та верховенство права. Документ визначає принципи, яких держава має дотримуватися у формуванні законодавства та застосуванні ШІ-продуктів у публічному секторі: повага до людської гідності, прозорість, недискримінація, захист приватності, надійність і безпека.
Підписання Конвенції відбулося в м. Страсбург, Франція, під час Конференції EURODIG 2025, коли заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков зустрівся із заступником Генерального секретаря Ради Європи Бьорном Берге. Конвенція набере чинності після її ратифікації Верховною Радою.
Стандарти у сфері штучного інтелекту є питанням безпеки мільйонів українців. Скоро AI буде в Дії та Мрії, тому важливо вже визначати принципи безпечного використання цієї технології в наших продуктах. Під час формування вимог ми орієнтуємося на світові та європейські стандарти, оскільки Україна інтегрується в європейський цифровий простір, — зазначив Борняков.
Також раніше Конвенцію підписали 15 урядів, серед яких Велика Британія, США, Канада, ЄС, Ізраїль, Японія та інші технологічні держави.
Принципи Конвенції опосередковано поширюватимуться на бізнес: держава створюватиме ініціативи для приватного сектору, які допоможуть компаніям адаптувати принципи в розробку власних продуктів. Наприклад, Мінцифра запустить методологію HUDERIA від Ради Європи. Вона допоможе оцінювати AI-продукти на відповідність правам людини, демократії та верховенства права. Також важливо, що Конвенція не поширюється на використання ШІ в обороні.
Документ розробляли протягом трьох років представники держав-учасників Ради Європи, інших країн, що долучилися до процесу, а також представники бізнесу та громадського сектору. Україна також активно брала участь у розробці Конвенції як учасниця Комітету зі штучного інтелекту Ради Європи.
Зауважимо, Мінцифра опублікувала Білу книгу з регулювання ШІ в Україні. Вона описує, як держава готує бізнес до майбутніх стандартів у сфері ШІ, коли буде впроваджено профільний закон та які переваги для громадян, бізнесу й розвитку інновацій має обраний bottom-up підхід.
Нещодавно ІР офіс видав перші свідоцтва про реєстрацію авторського права на твори, до яких включені зображення, що були створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ).
- Мінцифра та МОН спільно з експертами розробили рекомендації щодо відповідального використання ШІ в закладах вищої освіти. Поради допоможуть викладачам, студентам, адміністраціям освітніх закладів і дослідникам застосовувати ШІ в навчальному й науковому процесі.
- Кабінет Міністрів України схвалив операційний план з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року.
- 6 червня Верховна Рада прийняла Закон України «Про дошкільну освіту» (реєстр. №8030).
- Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (№ 10399). 5 січня Уряд погодив цей законопроєкт.