В Україні запустили платформу для повідомлень щодо проявів булінгу

Булінг — не нове явище, але багато років наше суспільство ігнорувало його, применшуючи, не помічаючи вплив цькування в школах між дітьми або щодо дітей зі сторони працівників школи

МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до розв’язання проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.

Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації.

Булінг — не нове явище, але багато років наше суспільство ігнорувало його, применшуючи, не помічаючи вплив цькування в школах між дітьми або щодо дітей зі сторони працівників школи. Нам не вистачало розуміння того, що це таке, і як це у перспективі негативно, травматично може впливати на формування особистості. Кожен із нас повноцінно розвивається тільки тоді, коли відчуває себе фізично та психологічно у безпеці. За часів мого навчання в школі булінг також був, але ніхто не давав цьому чіткого визначення і не вживав дії щодо запобігання, — зазначила заступниця міністра освіти та науки України Євгенія Смірнова.

У МОН відповіли на найпоширеніші питання щодо нової опції:

Як повідомити про випадки булінгу онлайн?

1. Зайдіть на сайт АІКОМ та натискайте кнопку «Повідомити про булінг».
2. Реєструйтеся або увійдіть в уже наявний акаунт.
3. Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані.
4. Натискайте кнопку «Продовжити» та підтверджуйте заяву.
5. Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.

Чи можна залити анонімну скаргу?

Якщо заяву створює дитина, то вона матиме дві опції:

• не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною;
• зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розвʼязати конкретну ситуацію.

Якщо заяву створюють батьки чи інші законні представники, то створити анонімну заяву неможливо.

Чи потрібно зазначати особисту інформацію?

Анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи, але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з вами та допомогти ефективно розвʼязати ситуацію.

Чи потрібно надавати додаткові докази або свідчення, коли повідомляю про булінг?

В анонімній заяві достатньо лише текстово описати випадки булінгу, які відбулися. Якщо ж заяву буде спрямовано в поліцію, то можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу. Це не обов’язково, але значно полегшить процес розслідування.

Що відбувається після того, як я надіслав/-ла заяву?

Надіслану заяву отримує директор/-ка школи і протягом доби має відреагувати на звернення: скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу у класі, де стався такий випадок.

Якщо потрібно, можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розвʼязати ситуацію згідно зі встановленим порядком та законом України.

Чи можуть однокласники дізнатися, що хтось повідомив про булінг?

Ні, заяву можуть бачити лише директор/-ка школи та представники поліції. Працівники школи та поліції будуть діяти лише в інтересах дитини, тому без нагальної потреби ім’я чи будь-яку іншу особисту інформацію ніхто не повідомлятиме іншим.

Що робити, якщо я помітив/-ла булінг, але не є його жертвою?

У такому разі можна самостійно повідомити про те, що хтось зазнає булінгу в школі, та ознайомитися з матеріалами щодо реагування на булінг. Зробити це можна так само анонімно або зазначити своє ім’я.

Що робити, якщо є страх повідомляти про булінг через можливу помсту з боку однокласників?

Подати заяву можна повністю анонімно, але якщо ви все ще сумніваєтеся, то скористайтеся чат-ботом. У ньому можна знайти інформацію щодо того, як реагувати на булінг, підтримати себе та інших тощо.

Зауважимо, в Україні набув чинності Закон № 3792-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”.

У пояснювальній записці нагадали, що 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла зміни до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу, відповідно до якого було введено до чинного законодавства України поняття «булінгу» та запроваджена адміністративна відповідальність за булінг (цькування) у закладах освіти.

Однак, слід зазначати, що з булінгом (цькуванням) зіштовхуються не тільки в закладах освіти.

Цькування часто відбувається також в колективах в інших сферах, де проводять свій час з різною метою діти, — у сферах фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури тощо. А сам булінг є тим видом насильства, яке охоплюється поняттям жорстокого поводження з дитиною.

Зокрема, визначено, що булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.

Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

• затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
• розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
• сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

Стратегічною ціллю є сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

• 6 лютого у Раді проголосували у першому читанні за законопроєкт №9390, яким вводиться адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн для батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та (або) неповнолітніх дітей.
• Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним — так закріплено у ст. 52 Конституції України. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв’язку між нею та її батьком і матір’ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
• Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
• З початку війни тисячі українських дітей зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Координаційний центр з надання правничої допомоги роз’яснив порядок надання статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
• Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.