Уряд затвердив Державний стандарт дошкільної освіти

7 Грудня, 2025 в 09:00

Держстандарт визначає, що дитина має вміти й розуміти перед переходом до школи, а також встановлює зв’язок між дошкіллям і початковою освітою, щоб цей перехід був плавним і не стресовим

На виконання Закону «Про дошкільну освіту» затверджено новий Державний стандарт дошкільної освіти. Це рішення встановлює правила та підходи до роботи закладів дошкільної освіти.

Документ, розроблений науковцями та практиками, визначає зміст дошкільної освіти, формує єдину рамку для роботи закладів та чітко окреслює результати навчання й ключові компетентності, що є орієнтирами для розвитку кожної дитини на етапі завершення дошкільної освіти. Стандарт стане головним орієнтиром для розробників освітніх програм і окреслює цільові результати для педагогів. В основі Стандарту — можливості й потреби кожної дитини, які мають враховувати під час організації освітнього процесу.

Зауважується, що спільно з новим Законом реалізація Стандарту гарантує академічну, організаційну та кадрову автономію закладу, академічну свободу педагога та право вибору з різноманіття освітніх програм. Це формує підґрунтя для сучасного і якісного дошкілля, яке відповідає європейським підходам та орієнтується на розвиток дитини. У центрі — дитинство як цінність: розвиток, безпека, гра, емоційний комфорт, спілкування, цікавість, творчість.

Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року. Протягом наступних пів року Державна служба якості освіти проведе його валідацію в закладах дошкільної освіти, щоб переконатися, що очікувані результати підтверджуються практикою педагогів з усієї країни, а сам Стандарт є зрозумілим і зручним у застосуванні. Якщо потрібно, до нього внесуть коригування.

Після цього розробники освітніх програм матимуть рік, щоб адаптувати їх до нового Стандарту, щоб незалежно від умов чи місця проживання кожна дитина мала однакові можливості здобути якісну дошкільну освіту.
Держава визначає лише орієнтири, за якими кожен заклад дошкілля сам вибудовує свою освітню траєкторію, спираючись на потреби дітей. Тобто результати, яких має досягти дитина, визначені, але шлях до них обирає педагогічна команда садка.

Ознайомитися з документом можна за посиланням.

Нагадаємо, документ спрямований на удосконалення законодавства у сфері дошкільної освіти шляхом:

запровадження нових засад державної політики у сфері дошкільної освіти у контексті євроінтеграційних процесів та укладеної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зокрема сучасних засад формування системи дошкільної освіти, різноманітних можливостей в реалізації права на дошкільну освіту, що напрацьовані у провідних країнах світу;
розширення можливостей та визначення гарантії для здобуття дошкільної освіти усіх дітей дошкільного віку з урахуванням потреб, здібностей та вибору індивідуальних освітніх траєкторій, зокрема для дітей з особливими освітніми потребами, дітей внутрішньо переміщених родин;
запровадження реальної, а не декларативної дерегуляції та демократизації в системі освіти, що виявляється у посиленні довіри до закладу освіти, до педагога та батьків;
визначення нових підходів у формуванні трудових відносин в закладах дошкільної освіти та окремих нових гарантій для педагогічних працівників;
формування системи економічних гарантій розвитку закладів дошкільної освіти;
врахування потенціалу приватної освіти, різних суб’єктів освітньої діяльності;
створення мотивації для інвестування в освіту;
розвитку безпечного освітнього середовища, зокрема забезпечення цивільного захисту у сфері дошкільної освіти тощо.

Закон містить багато різних новацій, ключовими з яких є такі:

1) найпершою засадою державної політики і найпершим принципом освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти Закон визначає «дитиноцентризм та особистісно орієнтований підхід до розвитку дитини відповідно до її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів, здібностей, обдарувань та свободи вибору» (стаття 5). Це означає, що як органи державної влади і органи місцевого самоврядування, так і суб’єкти освітньої діяльності та їхні засновники під час провадження такої діяльності або під час управлінських рішень мають думати про якнайкращі інтереси кожної дитини.

Другою групою суб’єктів, про забезпечення якнайкращих інтересів яких мають думати відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти освітньої діяльності, їх керівники та засновники, – це педагогічні працівники, від безпосередньої діяльності яких залежить чи будуть діти щасливі, доглянуті, розвинуті, виховані та навчені;

2) забезпечення безпеки і зміцнення здоров’я кожної дитини, що забезпечується шляхом:

– чіткого визначення термінів «безпечне освітнє середовище» і «здорове освітнє середовище», а також покладення обов’язків щодо створення, контролю за створенням, забезпечення функціонування такого середовища на засновників, керівників і педагогічних працівників відповідних суб’єктів освітньої діяльності;

– гарантування кожному вихованцю у закладі дошкільної освіти безпеки, психолого-педагогічного супроводу, а також у разі потреби надання домедичної допомоги;

– встановлення обов’язку для закладів дошкільної освіти систематично здійснювати заходи з охорони здоров’я вихованців;

– встановлення обов’язку педагогічних працівників систематично (не менше одного разу на п’ять років) підвищувати кваліфікацію з надання психологічної допомоги та підтримки дітей, домедичної допомоги, забезпечення безпеки дітей;

– врегулювання питань забезпечення дітей якісним харчуванням з урахуванням вимог щодо безпечності та якості харчових продуктів;

– встановлення прямої заборони роботи в дитячих садках певним категоріям громадян, перелік яких визначено у частині 3 статті 25 Закону;

3) запровадження системи заходів, спрямованих на забезпечення конституційної гарантії щодо доступності дошкільної освіти, зокрема:

– гарантування кожній дитині здобуття дошкільної освіти в максимально наближеному до її місця проживання комунальному закладі дошкільної освіти або іншому закладі дошкільної освіти за принципом «гроші ходять за дитиною»;

– встановлення чітких правил щодо черговості та основним правил зарахування до комунальних закладів дошкільної освіти;

– встановлення обов’язковості здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку відповідно до державного стандарту;

– встановлення правових підстав для підвезення педагогічних працівників до місця здобуття дошкільної освіти дітьми;

– запровадження різних форм здобуття дошкільної освіти (стаття 12);

– урізноманітнення та узаконення різних суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти (державні, комунальні, приватні заклади дошкільної освіти, фізичні особи – підприємці, дошкільні підрозділи у складі різних юридичних осіб публічного і приватного права) (стаття 29);

– урізноманітнення типів організації освітньої діяльності (ясла; дитячий садок; спеціальний дитячий садок; мобільний дитячий садок; сімейний (родинний) садок; міні-садок; центр педагогічного партнерства; центр розвитку дитини), а також уможливлення поєднання цих типів в одному закладі дошкільної освіти (стаття 35);

– унормування питань щодо створення та забезпечення функціонування інклюзивного чи спеціального освітнього середовища;

4) запровадження системи заходів, спрямованих на забезпечення конституційної гарантії щодо безоплатності дошкільної освіти, зокрема:

– встановлення на рівні Закону чіткої гарантії для кожної дитини незалежно від підстав її перебування в Україні щодо безоплатного здобуття дошкільної освіти у державних та комунальних закладах освіти (частина 2 статті 8 Закону);

– вперше на рівні Закону визначено «обсяг» безоплатної дошкільної освіти у державному, комунальному закладі дошкільної освіти – до 11 годин на день (частина 3 статті 10 Закону);

5) спрямування освітнього процесу на формування у вихованців суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, милосердя, толерантності, поваги до честі та гідності людини і результатів її праці, здорового способу життя та екологічної поведінки, цінностей постійного пізнання і розвитку (частина 4 статті 15);

6) чітке визначення на рівні Закону скороченої тривалості робочого часу педагогічних працівників, зменшення педагогічного навантаження вихователів і чітке розмежування термінів «робочий час» і «педагогічне навантаження» (стаття 26);

7) встановлення для всіх педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів (ч. 3 ст. 27 Закону);

8) встановлення прямої вимоги на рівні Закону щодо доплати вихователям і помічникам вихователів за перевищення встановлених Законом норм наповнюваності груп (абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону);

9) надання права засновникам державних і комунальних закладів дошкільної освіти встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, а також мають право встановлювати для працівників додаткові винагороди та допомоги (абз. 3 ч. 2 ст. 28 Закону);

10) унормування надання державними і комунальними закладами дошкільної освіти платних освітніх та інших послуг, а також визначення на рівні Закону, що 70 відсотків отриманих від такої діяльності коштів спрямовуються «на оплату праці, заохочення, зокрема преміювання, працівників відповідно до колективного договору та внутрішніх актів закладу дошкільної освіти» (ч. 5 ст. 50 Закону).

Закон містить також багато інших новацій, які спільно з переліченими вище мають вивести сферу дошкільної освіти на новий рівень розвитку, охопивши водночас більшу кількість дітей, які здобуватимуть дошкільну освіту, і забезпечивши кращі умови для розвитку дітей і праці педагогічних працівників.

Прогнозується, що Закон дозволить суттєво покращити умови в системі дошкільної освіти для всіх суб’єктів таких правовідносин, підвищити якість освіти, розширити можливості для закладів освіти і педагогів, нарешті стимулювати розвиток галузі на належному рівні і закласти умови для плекання майбутнього потенціалу України – наших наймолодших співгромадян.

10 січня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (№ 10399). 5 січня Уряд погодив цей законопроєкт.
21 грудня президент Володимир Зеленський підписав Закон №9591 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України».
Законотворці пропонують врегулювати право самозайнятих осіб на отримання відпустки.
У Раді зареєстрували законопроєкт щодо удосконалення питань мобілізації: перелік запропонованих змін.