Уряд запровадив перегляд правила комендантської години на період надзвичайної ситуації в енергетиці

18 Січня, 2026 в 14:23

Мова про точкові, контрольовані рішення на період енергетичної надзвичайної ситуації, щоб люди могли безпечно дістатися до Пунктів Незламності

Кабінет Міністрів ухвалив зміни до урядової постанови, які дозволяють регіонам запроваджувати гнучкі правила комендантської години у разі оголошення надзвичайної ситуації в енергетичному секторі.

Рішення спрямоване на забезпечення доступу громадян до Пунктів Незламності та безперервної роботи об’єктів критичного життєзабезпечення в умовах тривалих відключень електро- та теплопостачання. Найближчим часом очікується перше практичне рішення на рівні громади — для міста Києва.

Ми не скасовуємо комендантську годину. Мова про точкові, контрольовані рішення на період енергетичної надзвичайної ситуації, щоб люди могли безпечно дістатися до Пунктів Незламності та отримати базову допомогу. Усі дії відбуватимуться виключно в межах чинного законодавства і з урахуванням безпекової ситуації, — наголосив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Як працюватимуть оновлені правила у разі запровадження надзвичайної ситуації в енергетиці:

1.Доступ до Пунктів Незламності буде можливий цілодобово (24/7). Для цього не потрібні спеціальні перепустки.

2.Дозволяється рух приватного транспорту, якщо громадяни прямують саме до Пункту Незламності. Робота громадського транспорту визначатиметься рішенням місцевої влади з урахуванням безпекової ситуації.

3.Пунктами Незламності можуть бути магазини, аптеки, автозаправні станції, заклади сфери послуг і торгово-розважальні центри, за умови наявності:

автономного живлення,
опалення,
стабільного зв’язку,
можливості підзарядки пристроїв і безкоштовного гарячого чаю.

4.Бізнеси, які офіційно виконують функцію Пунктів Незламності, можуть працювати цілодобово на період дії відповідного рішення.

Водночас наголошується, що всі рішення ухвалюються виключно через Раду оборони, за участі сил безпеки та військового командування. Запроваджені зміни дозволяють державі діяти гнучко в умовах тривалих енергетичних криз, не порушуючи режим воєнного стану та зберігаючи пріоритет безпеки громадян.

Відтепер порушення комендантської години тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від 8 500 до 17 000 грн. Тоді як за вчинення аналогічних дій протягом року штраф становитиме від 17 000 до 34 000 грн.

Водночас порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану тягнутиме за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, фізичну особу-підприємця від 51 000 до 102 000 грн. Ці ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, – тягнутимуть за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, ФОПа від 170 000 до 340 000 грн.

Як уточнив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драпʼятий, у процесі спільного опрацювання погодили врегулювати випадки, які не є порушенням комендантської години:

якщо особа прямує до/з укриттів під час повітряної тривоги;
супроводжує поранених, важкохворих;
здійснює заходи з евакуації населення або рятування майна;
надає медичну (домедичну) допомогу;
перебуває в стані крайньої потреби.

Зауваження Комітету

Раніше у Комітеті з питань правоохоронної діяльності пояснили, що «загалом законопроєкт отримав схвальні висновки», одначе, Міністерство юстиції та Головне науково-експертне управління ВР зазначили, що запропонований розмір штрафу не відповідає ступеню суспільної небезпечності адміністративного правопорушення. Такі розміри штрафів передбачені у кримінальному законодавстві України за вчинення кримінальних правопорушень.

Для порівняння зазначимо, що розмір штрафу за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України «Колабораційна діяльність» становить від тридцяти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, у проекті продовжується хибна практика встановлення за скоєння адміністративного проступку розміру штрафу, який дорівнює або навіть є більшим, ніж розмір штрафу як кримінального покарання, — пояснили у ГНЕУ.

Уточнення також потребували пропозиції законопроєкту відносно надання уповноваженим особам Нацполіції права здійснювати адміністративне затримання особи у випадках порушення нею вимог або при невиконанні заходів правового режиму воєнного стану.

Наприклад, порушення особою комендантської години у випадках, якщо вона не може підтвердити свою особистість, може бути підставою для адміністративного затримання. Адміністративне затримання є одним з найбільш суворих обмежувальних заходів адміністративного примусу, і його застосування має бути обґрунтованим та відповідати рівню суспільної шкідливості вчинюваного діяння.

Таке затримання має проводитись лише в тих випадках, коли необхідно:

негайно припинити адміністративне правопорушення, коли вичерпано інші заходи впливу;
встановити особу порушника;
скласти протокол про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим; забезпечити своєчасний і правильний розгляд справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 260 КУпАП).

У зв’язку з цим навіть формальне існування можливості застосування адміністративного затримання за будь-яке порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану, наприклад, до керівника суб’єкта господарювання за невиконання ним вимог світломаскування (якщо його дії при цьому не підпадають під ознаки злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), виглядає, на думку ГНЕУ, невиправдано.

Загалом, законопроєкт, попри висловлені до нього зауваження та пропозиції, отримав схвальні висновки. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Національна поліція України підтримують законопроект без зауважень.

Комендантська година по областях:

місто Київ та область – з 00:00 до 5:00;
Вінницька область – з 00:00 до 5:00;
Волинська область – з 00:00 до 5:00;
Дніпропетровська область – з 00:00 до 5:00 (Нікопольщині – з 23:00 до 5:00; Синельниківський район – з 22:00 до 05:00);
Донецька область – з 21:00 до 5:00;
Житомирська область – з 00:00 до 5:00;
Запорізька область – на території Запорізького району з 23:00 до 05:00; на підконтрольній території Василівського та Пологівського районів – з 21:00 до 05:00.
Івано-Франківська область – з 00:00 до 5:00;
Кіровоградська область – з 23:00 до 4:00;
Луганська область – з 21:00 до 5:00;
Львівська область – з 00:00 до 5:00;
Сумська область – з 23:00 по 05:00;
Миколаївська область – з 00:00 до 5:00, окрім Очаківської міської територіальної громади, там з 23:00 до 05:00;
Одеська область – з 00:00 до 5:00;
Полтавська область – 00:00 до 4:00;
Рівненська область – з 00:00 до 5:00;
Тернопільська область – з 00:00 до 5:00;
Харківська область – з 23:00 до 5:00;
Херсонська область – з 20:00 до 6:00;
Хмельницька область – з 00:00 до 5:00;
Черкаська область – з 00:00 до 4:00;
Чернівецька область – з 00:00 до 4:00;
Чернігівська область – з 00:00 до 4:00.

Обмеження

У комендантську годину забороняється перебувати на вулиці або громадських місцях, якщо людина не є працівником об’єктів критичної інфраструктури або не має спеціальної перепустки.

Особу, яка буде порушувати комендантську годину, можуть вважати членом диверсійно-розвідувальної групи.

Ці заборони не поширюються під час дії повітряної тривоги. У такому випадку люди можуть переміщатися до укриттів.

У ДСНС закликають у прифронтових регіонах дотримуватися режиму світломаскування під час дії комендантської години. Рятувальники закликають українців зашторювати вікна, вимикати світло в оселях, гасити вуличне освітлення своїх будинків, прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами.

Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, який має на меті унеможливити прояви «співпраці» виробників, дистриб’юторів лікарських засобів та представників фармацевтичних компаній з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції.
Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.