Умови застосування поліграфа у процесі доказування в кримінальному провадженні

16 Липня, 2024 в 08:24

Єдиного нормативно-правового акта, який би регулював сферу суспільних відносин, які складаються навколо застосування поліграфа, та який би визначав його поняття, сутність, завдання, висував вимоги до особи поліграфолога, визначав, що відноситься до поліграфологічних досліджень, надавав вичерпний перелік безпосередньо поліграфів, дозволених до використання, нині в Україні не існує

Про умови використання в процесі доказування в кримінальному провадженні результатів дослідження комп’ютерного поліграфа, розповів під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, помічник судді Вищого антикорупційного суду Олексій Кабанець.

Зокрема лектором в огляді судової практики виділено умови:

Особа, яка залучається для проведення дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа – поліграфолог, повинна мати відповідну кваліфікацію та бути включеною до Реєстру атестованих судових експертів:

«…стороною обвинувачення не надано доказів щодо того, що ОСОБА_16 має кваліфікацію «поліграфолога» та внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів, а тому експертний висновок не відповідає вимогам допустимості доказів, закріплених законодавством та не може бути врахований судом, як доказ по кримінальному провадженню» (вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020 (справа № 281/128/19, провадження № 1-кп/281/8/20);

«…висновок експерта-поліграфолога є недопустимим доказом у зв’язку із тим, що він не є висновком експерта, та складений особою, яка відсутня у Реєстрі атестованих судових експертів» (вирок Галицького районного суду м. Львова від 13.01.2022 (справа № 461/2297/21, провадження № 1-кп/461/177/22).

Опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи: таке опитування проводиться із метою одержання орієнтовної інформації та його результати самостійного значення у процесі доказування не мають, можуть використовуватись лише у сукупності з іншими доказами.

«Установлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, можуть з’ясовуватися лише шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватися як засіб доказування обставин, передбачених у ст. 91 КПК» (вирок Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2020 (№ 756/5026/19, № 1-кп/756/510/20);

«Оскільки експерту були надані усі необхідні дані для проведення експертизи, усі відповіді на поставлені питання, відповідно до пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення є повними, узгоджуються та відповідають фактичним даним; висновок узгоджується з матеріалами справи, тому, зважаючи на наявність інших прямих доказів непричетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_2, береться до уваги, поряд з іншими доказами» (вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2021 (справа № 161/16712/19, провадження № 1-кп/161/57/21).

Результати поліграфологічних опитувань (перевірок, тестів) не є самостійним доказом у кримінальному провадженні:

«Висновки спеціаліста-поліграфолога, який провів психофізіологічне дослідження ОСОБА_3, суд не вважає доказами, а приймає як додатковий аргумент на підтвердження правильності процесуальних дій та враховує в сукупності з іншими доказами» (вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2021 (справа № 547/14/21, провадження № 1-кп/547/18/21);
«…заключення спеціаліста-поліграфолога ОСОБА_11 за результатами проведення психофізіологічного дослідження потерпілого ОСОБА_2 приймається судом як додатковий аргумент потерпілого щодо правдивості його показань, наданих в судовому засіданні під присягою. Сам факт проходження потерпілим дослідження з використанням поліграфа вказує на те, що він з власної ініціативи, у спосіб не заборонений законом намагався збирати докази винуватості ОСОБА_1» (вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.06.2021 (справа № 373/872/19, провадження № 1-кп/373/24/21).

Використання під час досудового розслідування комп’ютерного поліграфа та надання суду його результатів, порушує принцип безпосередності у сприйнятті судом доказів, передбачений ст. 23 КПК:

«Експертний висновок за результатами психофізіологічного дослідження не може бути покладений в основу вироку, оскільки порушує принцип безпосередності, передбачений ст. 23 КПК, у зв’язку з його проведенням під час досудового розслідування» (вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2018 (справа № 761/32919/16-к, провадження № 1-кп/761/399/2018)

Достовірність показань особи є предметом оцінки виключно суду:

«…Висновок психофізіологічної експертизи не є допустимим доказом, при цьому, висновки психофізіологічного дослідження не можуть бути взяті до уваги, позаяк, ними визначається достовірність показань обвинуваченого, що є предметом оцінки саме суду, але аж ніяк не психофізіологічної експертизи» (вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2021 (справа № 740/6120/18, провадження № 1-кп/740/22/21);

«Недопустимий доказ і висновок експерта ОСОБА_47 за результатами психофізіологічного дослідження достовірності показань обвинуваченого, адже чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфу та використання отриманих даних як доказу. До того ж, відповідно до ст. 23 КПК показання суд отримує безпосередньо» (вирок Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 (справа № 369/10079/17, провадження № 1-кп/991/106/19).

Опитування з використанням комп’ютерного поліграфа не є джерелом доказів:

«Результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності» (ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21), якою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа);

«Процесуальним законодавством опитування з використанням поліграфу не віднесено до джерел доказів» (ухвала Донецького апеляційного суду від 11.08.2020 (справа № 234/4850/17, провадження № 11-кп/804/441/20), якою залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 04.10.2019).

Перевірка показань особи за допомогою комп’ютерного поліграфа не є різновидом судових експертиз, окрім того, відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював проведення такої експертизи:

«…суд звертає увагу на відсутність нормативно-правового акта, що врегульовує питання проведення судової експертизи (психофізіологічне дослідження з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей кримінального провадження, зокрема із визначенням основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана до такої перевірки…» (ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21), відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа;

«Чинним КПК не передбачена можливість перевірки правдивості показань особи на поліграфі, оскільки вона не є психофізіологічною експертизою, яка може проводитися лише експертами відповідної кваліфікації за науково-обґрунтованими методиками. Крім того, проведення такого роду експертиз має доручатися відповідним судовим експертам державних спеціалізованих установ» (вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 13.06.2017 (№ 1-кп/330/35/2017, № 330/2455/16-к).

Участь особи в проведенні психофізіологічного дослідження з використанням комп’ютерного поліграфа має бути добровільною та добровільна участь такої особи має бути належним чином підтверджена:

«…виходячи зі змісту частини 2 статті 28 Конституції України, яка закріплює норму, відповідно до якої, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам, відповідні опитування, як різновид медико-психологічних дослідів, можуть проводитися тільки за наявності письмової згоди особи, яка їх проходитиме. Незважаючи на те, що вказані експертні висновки містять інформацію, що психофізіологічне дослідження було проведено після отримання згоди ОСОБА_6, однак, у наданих стороною обвинувачення матеріалах письмова згода останнього на проведення психофізіологічного дослідження (письмова розписка, підпис тощо) відсутня. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поставив під сумнів застосування поліграфа за згодою ОСОБА_6 , що є істотним порушенням прав та свобод людини (постанова ККС ВС від 06.07.2022 (справа №753/13988/16-к, провадження № 51-5667 км 21).

Використання поліграфа як джерела вірогідної інформації про особу можливе лише у вузькому професійному колі:

«…законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі…» (ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21)

Так, підсумовуючи, Олексій Кабанець підкреслив, що нормами КПК не передбачена можливість перевірки правдивості показань особи із застосуванням поліграфа (детектора брехні) або прийняття судом як доказу отриманих таким чином відомостей, які мають орієнтовний характер. Ураховуючи викладене, можна стверджувати, що результати використання поліграфа не є доказами у розумінні ст. 84 КПК, самостійного значення не мають, та у кримінальному провадженні вони можуть бути використані лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами для підтвердження їх достовірності.

Раніше ми розглянули постанову ВС, у якій акцентували на роздруківки та скріншоти електронної пошти та месенджерів як докази.

Висновок експерта (зокрема, за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа) є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими й електронними доказами, а оцінка його як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 89 ЦПК України.
1 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 09.08.2023 № 3295-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України». Законом внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.
Фахівці Господарського суду Волинської області акцентували, що з 1 січня 2024 року відповідно до законів «Про судовий збір» і «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінюються ставки судового збору.
Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.
Як визначено статтею 81 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.