У Раді пропонують збільшити штрафи за російську музику: законопроєкт

5 Липня, 2024 в 07:18

Ініціатори документа зауважили на ганебних фактах коли у закладах харчування та надання послуг відтворюються музичні твори, виконання яких заборонено чинним законодавством України, надаються послуги караоке, в репертуарі яких містяться такі твори тощо

Народні депутати пропонують жорсткіші штрафи за російську музику у громадських місцях.

У Верховній Раді пропонують розглянути законопроєкт №9547 “Про внесення змін до ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства закладами торгівлі, громадського харчування та сфери послуг у сфері обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора”.

Метою законопроекту є забезпечення дієвих заходів впливу на суб’єктів господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, які не дотримуються встановлених обмежень у сфері підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора.

Документом пропонується внести зміни до ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши статтю частинами 4 та 5, якими встановлюється відповідальність у вигляді штрафу за публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію, публічне сповіщення у закладах торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів, їх елементів, інших творів, розповсюдження яких заборонено.

Законотворці нагадали, що 19 червня 2022 року Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора».

Причини внесених змін очевидні, адже музичний продукт держави-агресора може впливати на сепаратистські настрої населення створюючи ілюзію привабливості російської ідентичності, наявності спільних інтересів, відмінних від інтересів решти населення України, породжуючи ціннісні суперечності. Такі продукти часто по своїй суті були інформаційними спецопераціями, спрямованими на послаблення нашої держави. Саме тому слід вживати дієвих заходів щодо обмеження музичного продукту держави агресора на території України, створити всі необхідні умови для прискорення розвитку національного музичного продукту, належної присутності українського та світового музичного контенту на українському ринку та в культурному просторі.

Серед іншого стаття 15 Закону України «Про культуру» була доповнена частиною другою, відповідно до якої забороняється на території України публічне виконання (показ, демонстрація) фонограм, відеограм та музичних кліпів, які містять зафіксоване виконання музичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором.

Крім того, з метою захисту українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора, яка намагається зруйнувати українську національну ідентичність, культуру, традиції, звичаї та історичну пам’ять, деякі органи місцевого самоврядування також можуть приймати певні обмеження на використання російськомовного культурного продукту на своїх територіях, які повинні узгоджуватись із вимогами чинного законодавства. Так, 13 липня 2023 року Київська міська рада наклала мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території міста Києва.

Проте на практиці є непоодинокі випадки ігнорування цієї заборони. З медіа стають відомі ганебні факти, коли у закладах харчування та надання послуг відтворюються музичні твори, виконання яких заборонено чинним законодавством України, надаються послуги караоке, в репертуарі яких містяться такі твори тощо. Або ж виконуються музичні твори, авторами чи виконавцями (співаками) є особи, внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Дієвого покарання за такі дії чинне законодавство не містить.

У пояснювальній записці нагадали, як на початку липня 2023 року останній такий випадок у с.Погреби на Київщині став широко відомим завдяки реакції небайдужих відвідувачів закладу та українських медіа. Тоді відвідувачку, яка зробила зауваження щодо музики в караоке, що походить з країни держави-агресора (виконавець якої також включений у «Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці України», сформований відповідно до вимог статті 126 Закону України «Про медіа» від 13 грудня 2022 р. № 2849-ІХ), виштовхали із закладу його працівники. Як повідомлялось, поліція склала адміністративний протокол щодо закладу за ч.1 ст. 155 Кодексу про адміністративні правопорушення. Санкція за цією статтею передбачає накладення штрафу від 17 до 170 грн, що не може вважатись адекватним покаранням за таке порушення.

Депутати пропонують збільшити розмір штрафів до 8500 грн. Якщо злочин повториться, порушнику доведеться сплатити вже до 25 500 грн.

Передбачається, що прийняття законопроекту сприятиме сумліннішому виконанню вимог законодавства у сфері стимулювання розвитку національного музичного продукту, мінімізує ризики російської ворожої пропаганди засобами музики на території України, позитивно вплине на зменшення доходів осіб, які створюють загрозу національній безпеці та підтримують політику і дії держави-агресора, сприятиме консолідації українського суспільства.

Зауважимо, з початку доповнення у березні 2022 року Кримінального кодексу України статтею 111-1, якою встановлено кримінальну відповідальність за «колабораційну діяльність», у Верховній Раді України зареєстрували щонайменше десять законопроєктів, які пропонують різноманітні зміни до цієї та інших пов’язаних статей.

Читайте також: Відповідальність за колабораціонізм: позиції Верховного Суду

Раніше Комітет з питань соціальної політики запропонував Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт №7731, який надає роботодавцю право розірвати трудовий договір з працівниками об’єктів критичної інфраструктури за прояви колабораціонізму.

Також аналітики провели аналіз анонсованих змін до законодавства стосовно відповідальності за колабораційну діяльність