Верховна Рада ухвалила Закон щодо звільнення роботодавцем працівника за колабораціонізм
Ініціатори проєкту закону раніше обгрунтували, що продовження роботи колаборантів на об’єктах критичної інфраструктури становить загрозу інтересам та безпеці не лише України, а і усього світу
25 квітня Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань (законопроєкт №7731).
Раніше у пояснювальній записці зазначили, що проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця» розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії проти України.
Реформування системи забезпечення національної безпеки сьогодні стало одним із найактуальніших питань для української держави. Напрямком якого є регулювання трудових відносин з особами, що підтримують державу-агресора. Це пов’язано не тільки із розв’язанням повномаштабною збройною агресією проти України, але й динамікою соціальних, економічних, політичних і навіть технологічних процесів, що відбуваються у світі.
З урахуванням потреб національної безпеки і необхідності запровадження системного підходу до розв’язання проблеми на загальнодержавному рівні, необхідно створити систему захисту критичної інфраструктури.
На сьогодні внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України українське суспільство все більше хвилює питання співпраці земляків з державою-агресором.
Працівники об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України та/або об’єктів критичної інфраструктури якими є, зокрема, атомні електростанції, у разі підтримки ними ідеології держави-агресора (сьогодні це РФ), мають бути негайно звільнені роботодавцем та передані до лав правосуддя.
Адже продовження роботи колаборантів на об’єктах критичної інфраструктури становить загрозу інтересам та безпеці не лише України, а і усього світу.
Виведення з ладу або порушення функціонування таких об’єктів може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров’я мільйонів людей.
Запропонована законопроектом норма особливо важлива зараз, коли в умовах широкомасштабного воєнного вторгнення РФ на територію нашої держави, держава-агресор захоплює ЧАЕС та ЗАЕС та разом із зрадниками намагаються здійснювати ядерний та політичний шантаж, перешкоджаючи їх стабільній та безпечній роботі.
Російські військові за сприяння колаборантів здійснюють мінометний обстріл промислових зон атомних електростанцій, застосовують насилля до відданих Україні працівників атомних станцій, розташовують на території ЗАЕС військову технік та зброю, створюють перепони на шляху місії МАГАТЕ до ключових об’єктів, які необхідно оглянути на території окупованої ЗАЕС.
Нагадаємо, що Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) — атомна електростанція в Україні, у степовій зоні на березі Каховського водосховища в Запорізькій області, поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі й третя у світі за сукупною потужністю атомна електростанція. Наразі вона окупована російською армією.
У перший день широкомасштабного вторгнення російські війська захопили ЧАЕС. За інформацією українських ЗМІ такий «успіх» РФ в Чорнобилі не був випадковістю, а частиною тривалої операції кремля щодо впровадження в українську державу секретних агентів.
Не потрібно говорити, що колабораціонізм під час війни – явище розповсюджене. Воно мало місце практично в кожній окупованій країні під час Другої світової війни.
Також слід зазначити, що метою державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури є необхідність забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури, запобігання проявам несанкціонованого втручання в їх функціонування, що неможливо досягти без реформування трудового законодавства у частині протидії колабораціонізму серед працівників зазначеної сфери до якої відносяться об’єкти:
1) урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;
2) енергозабезпечення (зокрема постачання теплової енергії);
3) водопостачання та водовідведення;
4) продовольче забезпечення;
5) охорона здоров’я;
6) фармацевтична промисловість;
7) виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;
8) інформаційні послуги;
9) електронні комунікації;
10) фінансові послуги;
11) транспортне забезпечення;
12) оборона, державна безпека;
13) правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;
14) цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
15) космічна діяльність, космічні технології та послуги;
16) хімічна промисловість;
17) дослідницька діяльність.
Наразі завдання Верховної Ради України – унеможливити вплив колаборантів на національні інтереси та безпеку, не допустити їх на роботу на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України та/або об’єктів критичної інфраструктури якими є, зокрема, атомні електростанції.
У цьому контексті співробітництво працівників об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та об’єктів критичної інфраструктури з державою-агресором або її представниками, створеними чи підтримуваними нею незаконними збройними формуваннями, у сучасних умовах є неприпустимим.
Законотворці заявили, що реалізація документа матиме наслідком правомірне припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з працівниками об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, або об’єктів критичної інфраструктури, які у період дії воєнного стану вчиняють проступки, не сумісні з продовженням даної роботи.
Як повідомив нардеп Олексій Гончаренко, відповідно до тексту законопроєкту до другого читання, у зв’язку з випадками колабораціонізму, зокрема, на підприємствах критичної інфраструктури, пропонується дати роботодавцю право розірвати трудовий договір у разі якщо:
- законної сили набрав вирок суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
- працівник не виконує правил поведінки на підприємстві, в установі, організації.
У профільному Комітеті раніше зазначили, що звільнення у таких випадках потребуватиме попередньої згоди первинної профспілки, членом якої є працівник (відповідно до ст. 43 КЗпП).
Також законопроєктом пропонується ввести обов’язкове встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури.
Зауважимо, з початку доповнення у березні 2022 року Кримінального кодексу України статтею 111-1, якою встановлено кримінальну відповідальність за «колабораційну діяльність», у Верховній Раді України зареєстрували щонайменше десять законопроєктів, які пропонують різноманітні зміни до цієї та інших пов’язаних статей.
Читайте також: Відповідальність за колабораціонізм: позиції Верховного Суду
Раніше Комітет з питань соціальної політики запропонував Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт №7731, який надає роботодавцю право розірвати трудовий договір з працівниками об’єктів критичної інфраструктури за прояви колабораціонізму.
Також аналітики провели аналіз анонсованих змін до законодавства стосовно відповідальності за колабораційну діяльність
- 12 років за участь в референдумі – хто і за що може сісти в тюрму за колабораціонізм.
- 29 січня Кабінет Міністрів як суб’єкт законодавчої ініціативи зареєстрував у Верховній Раді два проєкти законів, що стосуються роботи Бюро економічної безпеки України. Так, деталі законопроєктів повідомив постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.
- Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави.
- 28 грудня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» від 09.12.2023 № 3513-IX.
- Команда Міністерства юстиції в Шостому апеляційному адміністративному суді довела законність звільнення у 2021 році посадовиці, яка за даними Служби безпеки України за власної ініціативи отримала російське громадянство.