У НАЗК запропонували заходи мінімізації корупційних ризиків у ВЛК

28 Грудня, 2023 в 09:36

НАЗК розробило рекомендації стосовно усунення або мінімізації ідентифікованих корупційних ризиків, що має забезпечити зміцнення гарантій дотримання прав призовників, військовослужбовців і військовозобов’язаних шляхом удосконалення діяльності ВЛК

Другий рік Україна чинить опір агресору в умовах повномасштабного вторгнення та, відповідно, продовжується загальна мобілізація чоловіків в умовах дії правового режиму воєнного стану. Разом з тим процес мобілізації неможливий без проходження медичних оглядів ВЛК, адже від цього залежить боєздатність ЗСУ. Водночас через активні бойові дії величезна кількість військовослужбовців потребує лікування, в тому числі й за кордоном, підтвердженням чого також є винесені за результатами проведення відповідних медичних оглядів постанови ВЛК.

Проте внаслідок недосконалого правового регулювання діяльності ВЛК, відсутності ефективного механізму оскарження постанов ВЛК та уповільнення процесів цифровізації діяльності ВЛК військовозобов’язаним та військовослужбовцям доводиться стикатися з численними виявами корупції через перевищення та зловживання дискреційними повноваженнями службовими особами ВЛК.

У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.

Фахівці проаналізували нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ВЛК ЗСУ, опрацювали інформацію щодо діяльності ВЛК, отриману від Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та провели робочі зустрічі з представниками профільних громадських організацій.

У дослідженні проаналізували статистичні дані обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо діяльності ВЛК з 2021 року до вересня 2023 року. Також виокремлено джерела корупційних ризиків та ідентифіковано топ-20 найпоширеніших.

Серед таких ризиків:

  • недосконалість правового регулювання діяльності ВЛК;
  • зловживання під час формування складу штатних ВЛК та призначення начальника Центральної ВЛК внаслідок нечіткості правового регулювання;
  • непрозорий порядок визначення закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, при якому можуть створюватись ВЛК ТЦК та СП;
  • використання невизначеності строку проведення військово-лікарської експертизи для налагодження корупційних схем;
  • вимагання неправомірної вигоди за врахування усіх наявних хвороб та станів під час медичних оглядів;
  • відмова у наданні направлення для проходження медичного огляду особам, які були мобілізовані до лав ЗСУ без проходження військово-лікарської експертизи, з метою отримання неправомірної вигоди;
  • участь службових осіб ВЛК у корупційних схемах незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України;
    корупційна домовленість під час прийняття рішення про надання особі відстрочки від призову за станом здоров’я;
  • зловживання під час встановлення причинно-наслідкового зв’язку травм (поранень, контузій, каліцтв), пов’язаних із захистом Батьківщини;
  • використання паперового документообігу для корупційних зловживань ВЛК.

Джерела корупційних ризиків у діяльності корупційних ризиків ВЛК:

  • індивідуальна недоброчесність голови та членів ВЛК;
  • недосконале правове регулювання діяльності органів ВЛЕ та проведення ВЛЕ;
  • використання різних підходів до проведення службових розслідувань та нарахування виплат;
  • надмірні дискреційні повноваження членів та голови ВЛК при проведенні медичних оглядів;
  • надмірні дискреційні повноваження керівника ТЦК та СП, начальника закладу охорони здоров’я (установи) при формуванні персонального складу ВЛК;
  • неналежне матеріально-технічне забезпечення діяльності ВЛК;
  • низький рівень оплати праці цивільних та військових лікарів, що здійснюють ВЛЕ;
  • нечіткий порядок досудового оскарження постанов ВЛК;
  • уповільнення процесу цифровізації діяльності ВЛК;
  • формування мереж корупційних зв’язків на основі існуючих формальних інституційних та функціональних взаємодій лікарів, ВЛК, МСЕК та інших органів;
  • недостатній рівень поінформованості військовозобов’язаних та військовослужбовців щодо своїх прав та можливостей отримання послуг без корупції.

Визначено системні проблеми запобігання корупції:

  • зростання попиту на отримання підробних постанов про непридатність до військової служби, а в окремих випадках – з подальшим встановленням на їх підставі інвалідності в обмін на надання неправомірної вигоди службовим особам ВЛК та МСЕК;
  • залучення «корупційних посередників», які надають послуги зі сприяння отриманню постанови про непридатність до військової служби шляхом використання своїх службових та особистих зв’язків;
  • кримінальні справи щодо службових осіб ВЛК переважно завершуються затвердженням судом попередньо укладених угод зі слідством про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, покарання за які обмежується штрафами3 . Аналіз судової практики свідчить про відсутність встановлення додаткового покарання у виді позбавлення права займатись лікарською діяльністю, і лише незначна частина вироків такої категорії передбачає тимчасове позбавлення права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій.

НАЗК розробило рекомендації щодо усунення та/або мінімізації ідентифікованих корупційних ризиків, що забезпечить зміцнення гарантій дотримання прав призовників, військовослужбовців і військовозобов’язаних шляхом удосконалення діяльності ВЛК.

Рекомендації НАЗК щодо мінімізації корупційних ризиків

  • у середньостроковому періоді- Кабінету Міністрів України: скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 №708 «Про порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи»; розглянути та затвердити типовий порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи.

    – Міністерству оборони України: розробити спільно із зацікавленими суб’єктами та ініціювати розгляд Кабінетом Міністрів України типовий порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи; скасувати Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402; прийняти на основі типового порядку Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

  • у довгостроковому періоді- Міністерству оборони України внести зміни до Наказу №402 та передбачити: порядок формування складу штатних та позаштатних ВЛК, зокрема порядок призначення голів позаштатних ВЛК та начальників штатних ВЛК; порядок створення ВЛК ТЦК та СП; єдиний підхід до визначення членів ВЛК та кваліфікаційні вимоги до них; строки проведення військово-лікарської експертизи; порядок направлення осіб для проходження інструментальних та лабораторних досліджень; порядок прийняття рішення про надання особі відстрочки від призову за станом здоров’я та визначення категорій станів, за яких така відстрочка є необхідною; процедуру направлення особи для проходження повторного (контрольного) ме дичного огляду за результатами розгляду скарг штатними ВЛК на постанови ВЛК нижчого рівня; обов’язок врахування сукупності захворювань при винесенні постанов про придатність/ непридатність/ обмежену придатність осіб до військової служби; порядок проходження медичного огляду особами, які були мобілізовані до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення російської федерації без проходження військово-лікарської експертизи; порядок визначення військових спеціальностей, до яких може бути придатною особа, попередньо визнана обмежено придатною до військової служби; єдиний порядок складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та ініціювати внесення змін до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» з метою уніфікації положень Наказу №402, вказаного Закону та Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332; порядок та підстави для досудового оскарження постанов ВЛК.

    – Міністерству оборони України, Міністерству охорони здоров’я України та за потреби іншим зацікавленим центральним органам державної влади: розробити уніфікований порядок оплати праці цивільних лікарів, залучених на правах членів ВЛК; переглянути Розклад хвороб з метою приведення його у відповідність до Міжнародного класифікатора хвороб 1039; запровадити критерії та умови визначення закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, при якому можуть створюватись ВЛК ТЦК та СП і ВЛК інших закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності; провести навчальні заходи для цивільних лікарів – членів та голів ВЛК щодо порядку проведення військово-лікарської експертизи.

    – Міністерству оборони України, Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству цифрової трансформації України: запровадити електронні черги у всіх ВЛК; забезпечити доступ членів ВЛК всіх рівнів до ЕСОЗ; запровадити спеціальні механізми контролю за несанкціонованими чи непердбачуваними регламентами втручання до облікових записів, зокрема, запровадити «модуль робочого місця члена ВЛК», що визначає повноваження члена ВЛК, його права доступу до інформації, повну фіксацію дій щодо перегляду інформації та ухвалення рішень40; впровадити електронний документообіг у процесах ВЛК.

Водночас у НАЗК наголосили, що лише активна позиція Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я України щодо виконання наданих НАЗК рекомендацій дасть змогу мінімізувати ідентифіковані корупційні ризики, сприятиме виконанню вимог щодо несумісності корупційних практик у діяльності ВЛК та зменшить навантаження на правоохоронну та судову системи.

Передбачається, що імплементація запропонованих Національним агентством рекомендацій сприятиме підвищенню рівня прозорості формування ВЛК та призначення її членів, унормуванню процедури проходження ВЛЕ, покращенню ефективності медичних оглядів, захисту прав військовозобов’язаних та військовослужбовців і загалом – позитивно вплине на якість комплектування ЗСУ.

Рекомендації нададуть органам виконавчої влади, відповідальним за формування та реалізацію державної податкової політики, зокрема Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України.