У Мін’юсті пояснили особливості спадкування банківських вкладів, соціальних виплат, компенсацій

8 Червня, 2025 в 12:05

Питання спадкування прав на виплати, що належали померлому, але не були виплачені, прав на вклад у банку, відшкодування збитків, моральної шкоди тощо чітко врегульоване положеннями ЦК

У Міністерстві юстиції зазначили, що спадщина – це не лише квартира, будинок, авто, земельна ділянка. Часто до складу спадщини входять грошові кошти та право на їх одержання, які належали особі за життя, але не були нею отримані. Це може бути заробітна плата, пенсія, вклад у банку, відшкодування збитків, моральної шкоди, страхові виплати тощо.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Водночас у відомстві зауважили, що не входять до складу спадщини права та обов’язки, які нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:

– особисті немайнові права;

– право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

– право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

– права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

– права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (стаття 1218 ЦК).

Питання спадкування прав на виплати, що належали померлому, але не були виплачені, прав на вклад у банку, відшкодування збитків, моральної шкоди тощо чітко врегульоване положеннями ЦК.

Право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК).

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)

Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця (стаття 1228 ЦК).

Спадкування права на одержання страхових виплат (відшкодування)

Страхові виплати (відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

Якщо страхувальник у договорі страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини (стаття 1229 ЦК).

Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди, сплату неустойки, отримання компенсації

Відповідно до статті 1230 ЦК до спадкоємця переходить право на:

– відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов’язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону;

– стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя;

– відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя;

– отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя.

У Мін’юсті акцентували, що на майно, яке переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом видається свідоцтво про право на спадщину (стаття 66 Закону України «Про нотаріат»).

Свідоцтво видається спадкоємцям після завершення шести місяців з часу відкриття спадщини.

До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення (стаття 1298 ЦК).

Нагадаємо, Міністерство юстиції України пояснило, як змінилися правила прийняття спадщини у 2024 році.

Так, 30 січня 2024 року набрали чинності два закони, які вносять зміни у порядок відкриття та оформлення спадщини, а саме:

– Закон України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини»;

– Закон України від 08 листопада 2023 року № 3449-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».

Новації спадкування пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану. Так, законами були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат».

Місце відкриття спадщини

Основні зміни стосуються ст. 1221 Цивільного Кодексу України, якою визначається місце відкриття спадщини.

За оновленою редакцією ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.   Якщо ж останнє місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місце перебування або нерухомого майна чи його основної частини, або, за відсутності нерухомого майна, – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Якщо смерть настала на непідконтрольній території

Оновлене законодавство встановлює спеціальні правила оформлення спадкових прав у період воєнного стану:

1) У період дії на території України воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії або яка є тимчасово окупованою, щодо якої не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заяви про прийняття спадщини та інші заяви щодо спадщини подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Зазначене правило застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.

2) Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені вище, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом № 3450-IX, вчинення нотаріальних дій щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви щодо спадщини. Якщо ж місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені вище, відповідні нотаріальні дії вчиняються за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в попередньому пункті.

Особливості обчислення строків при спадкуванні в умовах воєнного стану

Нове законодавство встановлює особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування. За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.

Наприклад, особа померла 01.09.2023, смерть зареєстровано 25.11.2023. У цьому випадку строк 6 місяців, зокрема, для прийняття або відмови від прийняття спадщини, відліковується, починаючи з 25.11.2023.

Так, основні зміни у порядку оформлення спадщини забезпечують права громадян в умовах воєнного стану і дають можливість у найкращий спосіб забезпечити захист прав спадкоємців.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Термін “право на спадкування” може вживатися в кількох значеннях.Право на спадкування може розглядатися як суб’єктивне право, яке виникає за наявності певних юридичних фактів: смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Підстави спадкування за законом:

  • споріднення;
  • родинні відносини;
  • шлюб;
  • усиновлення;
  • перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК).

Право на спадкування одержують особи згідно із законом:

  1. У першу чергу — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
  2. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
  3. У третю чергу — рідні дядько та тітка спадкодавця.
  4. У четверту чергу — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
  5. У п’яту чергу — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Читайте також: Особливості спадкування за заповітом подружжя: пояснення Мін’юст

Раніше повідомляли, що відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Разом з цим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подають нотаріусу письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

  • Законодавством передбачена можливість визнання потенційного спадкоємця негідним у випадку його недоброчесної поведінки відносно спадкодавця. Як наслідок – позбавлення права на отримання спадщини, поінформували у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
  • При вирішення майнових питань, часто виникає низка дилем та запитань, зокрема стосовно вибору між заповітом та договором даруванням. Головна відмінність – це момент переходу права власності від спадкодавця та дарувальника до спадкоємців та обдаровуваного.
  • З 1 січня ввели у дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
  • У Головному управлінні ДПС в Одеській області пояснили правові аспекти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та перебувають у власності фізособи, яка проживає на материковій частині території України.