Тюрма за дрова: внаслідок непрофесійності нардепів тисячі українців можуть опинитись за ґратами

10 жовтня 2024 року, напередодні однієї з найважчих зим в новітній історії України, Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9665, яким посилила відповідальність за зберігання дров без документів. Автори цього законопроєкту пояснювали потребу в його ухваленні необхідністю боротьби з незаконною вирубкою лісів та наближенням законодавства України до норм ЄС в частині регулювання обігу деревини. Мета, загалом, благородна та цілком обґрунтована, однак, традиційно, підвів професійний рівень людей, які цей документ готували та ухвалювали.

Законопроєктом № 9665 додали статтю 65-2 до Кодексу про адмінправопорушення, яка передбачає відповідальність за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини (дров – ред.) без документів, що підтверджують законність їхнього походження (або з підробленими документами). Відповідальність за неї передбачає штраф від 510 грн до 5100 грн (для посадових осіб). А за повторне порушення протягом року – від 1360 грн до 15300 грн відповідно.

Проблема з формулюванням цієї статті в тому, що зазвичай, коли ви купуєте машину дров для опалення (а це здебільшого роблять у селах), жодних документів вам не дають. В кращому випадку – допоможуть ці дрова скласти (за окрему плату). Але найчастіше процес виглядає так – до вашого будинку під’їжджає самоскид, вивалює купу дерева, водій забирає гроші і їде.

Ба більше, якщо ви зібрали хмиз, повирубували чагарники та старі чи хворі дерева у себе на ділянці і порізали все це на дрова напередодні зими – все це теж карається штрафом, адже підпадає під формулювання “зберігання деревини”. Так само адмінвідповідальність настає для водія, який перевозить деревину, не маючи при собі документів про законність вирубки. Це стосується будь-якої кількості та виду деревини.

Було б доцільно карати саме за збут деревини без документів, які підтверджують правомірність вирубки, але до цього очевидного рішення колектив з 26(!) народних депутатів якось не дійшов. Тому в профільних чиновників з’явилась абсолютно унікальна можливість продемонструвати вражаючі “результати” боротьби з незаконною вирубкою дерев, просто склавши адмінпротоколи на 2-3 села (можна навіть не перевіряти – у будь-якому господарстві якась кількість дров та знайдеться).

Проте, це ще не все – нардепи запровадили ще й кримінальну відповідальність за ті самі дії. 

До Кримінального кодексу України законопроєктом № 9665 додано статтю № 246-1, якою передбачено, що за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини без документів, що підтверджують законність їхнього походження (або з підробленими документами), вчинені у значному розмірі, настає кримінальна відповідальність – від штрафу, розміром 34 000 грн до позбавлення волі на строк до 3 років. А якщо порушення буде вчинене повторно, групою осіб за попередньою змовою або у великому розмірі – штраф від 170 000 грн до 7 років позбавлення волі.

Слід пояснити, що “істотним розміром” в цьому випадку є вартість деревини, яка перевищує 30 280 грн, а “великим” – 90 840 грн. Відтак, якщо у вас на подвір’ї знайдеться “дерев, чагарників або деревини” на 30 280 грн і не знайдеться документів, які підтверджують законність володіння цим майном – вас чекає або 34 000 грн штрафу, або найближчі 3 роки за опалення вашого місця перебування платитимуть інші платники податків.

Згідно з даними державного сервісу єДрова, у Хмельницькій області можна придбати дрова за цінами від 913 грн (не колоті, не сушені) до 2649 грн (колоті і сушені). Оскільки в першому випадку йдеться про хвойні породи, які не дуже підходять для опалення, візьмемо середню вартість не сушених колотих дров твердолистяних порід – 1979 грн за 1 кубометр.

Ділимо “істотний розмір” (30280 грн) на вартість кубометра дров і дізнаємось, що кримінальна відповідальність настає за придбання ~15 “кубів” дров. Залежно від розміру будинку, його тепловтрат і того, як в ньому влаштована система опалення (лише дрова, дрова+газ/електрика), такої кількості вистачить на 1-2 зими. Враховуючи, що дрова варто купувати з невеликим запасом (на випадок сильніших морозів, наприклад), то чимало тих, хто сподівався пересидіти зимові блекаути в теплі дров’яної системи опалення, може пересидіти їх у СІЗО.

Наведений вище розрахунок актуальний для середньоринкової вартості дров на цей час. Слідчі і експерти ж можуть оцінити вартість “виявлених” дров за іншою методикою, відповідно завищивши, або занизивши її. Про корупційні ризики, які створює вся ця історія абсолютно на рівному місці, навіть говорити не доводиться.

Якщо все попереднє здається вам божевіллям, то це не так, адже справжнє божевілля попереду. Журналісти Чернігівської філії Суспільного звернулись до народних депутатів, які проголосували за цей законопроєкт, з простим запитанням – “навіщо?”. Ось деякі відповіді:

1) Данило Гетманцев, “Слуга народу” – “​​Напевно з кимось підписав…. це ж навіть не мій закон, де я був співавтором, можливо, так воно і було, але ж воно змінюється між першим та другим читанням. Тобто там можливі були зміни, не готовий вам коментувати його”.

2) Юрій Камельчук, “Слуга народу” – “Моя мотивація стосується покарання за незаконну вирубку. Вона стосується усіх”.

Ще двоє “слуг”, Марія Мезенцева та Сергій Іонушас, на запитання журналістів не відповіли.

Складається враження, що принаймні частина нардепів, які підтримали цей закон, зробили це, навіть не знаючи достеменно, за що вони голосують. На жаль, це ніяк не завадило 242 нардепам (переважно “слугам” та їхнім союзникам з ексОПЗЖ і депутатських груп) проголосувати за нього, не завадило голові Верховної Ради підписати цей законопроєкт і направити на підпис президенту. Можливо, суспільний розголос завадить останньому закінчити цей парад неадекватних рішень і підписати законопроєкт. 

Проте, незалежно від рішення президента, виникає запитання – який сенс в народних депутатах, які навіть не знають, за що вони голосують і які наслідки це матиме?