Tag: нардепи

Обмеження НБУ на перекази з картки на картку є перекладанням відповідальності зі злочинців на всіх українців

   |   By  |  0 Comments

Рішення Національного банку України про запровадження обмежень на Р2Р-перекази (між картками) сумою 100 000 гривень і 30 вихідними платежами на місяць, викликало очікувану бурю реакцій та запитань, передусім про те, що буде зі зборами для військових. Доки НБУ готує роз’яснення та рекомендації для банків та волонтерів, проаналізуємо рішення регулятора в більш загальному контексті.

Continue reading...

“Податок на бездітність” – не про дітей, а про контроль за рахунками українців

   |   By  |  0 Comments

У Верховній Раді зареєстрували (і майже одразу відкликали) законопроєкт про запровадження «податку на бездітність» – від 0,5% до 1,5% збору з безготівкових доходів кожного українця та українки, які мають менш як трьох дітей. Проте, дійсна мета цього законопроєкту полягає не стільки в подоланні демографічної кризи, як у черговій спробі держави залізти в кишені українців під гаслами боротьби з демографічною кризою.

Черговий приступ законотворчості у «слуги» Гривка, відомого ідеями запровадити смертну кару для військових без розслідування та суду, а також встановити велогенератори на територіях в’язниць для виробництва електроенергії, цього разу виродив ідею обкласти податком у розмірі від 0,5% до 1,5% всіх, хто не є батьком чи матір’ю 3 і більше дітей. Оскільки свій законопроєкт «слуга» Гривко відкликав як тільки отримав очікувану реакцію суспільства, не будемо зупинятись на тому, як саме він пропонує розв’язувати демографічні проблеми України. 

Однак, варто проаналізувати, як саме планувалось стягувати «податок на бездітність», оскільки це далеко не перша спроба держави отримати інформацію про рух коштів на рахунках громадян і слід очікувати, що подібний механізм влада спробує «сховати» в якомусь менш скандальному законопроєкті.

Отже, механізм оподаткування передбачав, що «податок на бездітність» сплачується з усіх доходів, отриманих платником збору у грошовій формі з використанням безготівкових розрахунків (зокрема валютних), за винятком: доходів ФОП та прирівняних осіб (нотаріуси, адвокати, аудитори, архітектори, лікарі тощо), грошового забезпечення правоохоронців та військових, волонтерських коштів, коштів від ОВДП, кредитів, депозитів, благодійної допомоги, коштів від продажу авто та нерухомості. 

Всі ці винятки об’єднує те, що вони або не підлягають оподаткуванню взагалі й не надто цікаві податківцям, або вже в якийсь спосіб оподатковуються, відтак є можливість контролювати обсяги розрахунків та повноту сплати податків. А ось про перекази «з картки на картку» інформації у податківців немає і, найголовніше, немає розуміння, які саме рахунки та перекази слід моніторити.

Другим етапом цієї схеми є статус податкового агента (того, хто нараховує та стягує податок і звітує про це) за «податком на бездітність» – це банки, інші фінансові установи, оператори поштового зв’язку, будь-які інша фізичні або юридичні особи, які приймають безготівковий платіж на користь платника збору.

Іншими словами – коли вам надходить на картку певна сума, банк повинен впевнитись, що ці гроші не є доходом, який не підлягає оподаткуванню, після чого – вирахувати з цієї суми від 0,5% до 1,5%, перерахувати їх до бюджету, а податковій відзвітувати про це. А податківці, маючи суму «податку на бездітність» та знаючи, який відсоток становить сума податку, можуть підрахувати, який обсяг коштів ви отримали. 

А оскільки законопроєкт «слуги» Гривка визначає цей переказ як дохід – то сума переказу, додатково може бути оподаткована податком на доходи фізичних осіб (18%). А якщо про цей дохід ви не відзвітували, то у податківців з’являються підстави надіслати банку запит про надання повної інформації за вашими рахунками і як наслідок, до вас можуть бути також застосовані відповідні санкції (тоді доведеться доводити, що цей переказ був, наприклад, поверненням вам готівкової позички, чи іншим типом платежу, який не підлягає оподаткуванню). Ні для чого іншого настільки складна схема оподаткування, як пропонує “слуга” Гривко, просто не потрібна – вистачило б простого зобов’язання сплачувати фіксовану суму для покриття витрат на соціальні пільги, які пропонував законопроєкт.

Очевидним наслідком подібного нововведення стало б збільшення обсягу готівкових розрахунків, оскільки вони, по-перше, не обкладаються «податком на бездітність», а по-друге, їх неможливо проконтролювати (можливо саме тому й не обкладаються). Подібні тенденції є надзвичайно шкідливими для економіки, бо збільшують витрати на грошовий обіг, сповільнюють його темпи, зменшують рівень прозорості платежів та загалом негативно впливають на розвиток економіки країни, яка і без того перебуває не в найкращому стані.

Подібні ініціативи – далеко не перша спроба держави отримати повний контроль над рухом коштів на рахунках українців і не перша спроба звести нанівець банківську таємницю. Раніше банки вже зобов’язали надавати інформацію про своїх клієнтів та рух коштів на їхніх рахунках правоохоронним органам, що вкупі з легкістю відкриття кримінального провадження за будь-яким, часто надуманим, приводом, дозволяє зловживати цією інформацією у власних інтересах або інтересах третіх осіб. 

А оскільки скасування чи обмеження банківської таємниці для податківців викличе значний резонанс та буде вкрай негативно сприйнята суспільством, вочевидь влада намагається реалізувати цю ідею непрямими способами. 

Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління

  |   By  |  0 Comments

Черговий скандал щодо непрозорості бронювання від мобілізації розгорівся у переддень набрання чинності законом про посилення мобілізації – Мінцифри за підтримки Міністерства економіки “забронювали” працівників гемблінгового бренду Favbet, сервісу доставки Glovo та платіжної системи Visa.

Continue reading...

Нардепи дозволили звільняти працівників, які мають знайомих на окупованих територіях

   |   By  |  0 Comments

25 квітня цього року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7731, який дозволяє звільнити будь-якого працівника за те, що той не повідомив роботодавця про наявність зв’язків з людьми, які живуть чи прописані в Росії, чи на окупованій території України – якщо такий обов’язок передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Для багатьох підприємств (не лише державних) такі правила є обов’язковими. Зараз цей законопроєкт чекає підпису президента і лише від нього залежить, чи опиняться мільйони українців під загрозою звільнення за минулі контакти з мешканцями окупованих територій.

Continue reading...

Кінець епохи казино? Чого очікувати від законопроєкту про обмеження реклами азартних ігор

   |   By  |  0 Comments

Історія спроб врегулювати ринок азартних ігор в Україні нагадує класичний мультсеріал на кшталт “Тома і Джеррі” – держава інстинктивно намагається розібратись з ринком, застосовуючи цілий набір видовищних методів, які здебільшого завдають шкоди усьому навколо, крім самих казино (особливо – нелегальних). Останні ж користуються кожною можливістю для заробітку, чим самі створюють для держави приводи вкотре “закрутити гайки”. Або перерозподілити потоки під виглядом боротьби за безпеку громадян.

Continue reading...

Рада проголосувала Закон щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення

  |   By  |  0 Comments

Зокрема Законом спрощено механізм відновлення пенсій для пенсіонерів, які перемістилися з АР Крим на підконтрольну державі територію

Continue reading...

Закон про мобілізацію: алгоритм дій, відповідальність, обов’язки, підстави для відстрочки

   |   By  |  0 Comments

Підписаний президентом законопроєкт № 10449 набуде чинності через місяць, з 18 травня 2024 року. Частина його норм діятиме відразу, частина – після спливу строків на вчинення певних дій, визначених законом. Розберемо детальніше, хто, що і коли зобов’язаний вчинити згідно з новим законом про мобілізацію.

Continue reading...

Імітація мобілізації – чи зможе закон про мобілізацію розв’язати проблеми з мобілізацією

  |   By  |  0 Comments

Трагікомедія з ухваленням законопроєкту № 10449 через пів року страждань добігла хоч якогось фіналу. Він виявився далеко не настільки драматичним, як те, з чого все починалось, і скоріш за все виявиться далеко не настільки ефективним, як потрібно армії, навіть попри те, що в процесі розгляду основного мобілізаційного законопроєкту, Володимиру Зеленському довелось підписувати ще кілька окремих, які вже пролежали в ОП кілька місяців.

З первісної версії законопроєкту виключили частину найбільш скандальних норм – про  електронні повістки (але залишили вручення повісток за фактом надсилання, а не отримання), арешт майна та рахунків за неявку до ТЦК (але залишили часткову заборону керувати авто) тощо. Ще частину норм “запровадив” президент Зеленський особисто, підписавши законопроєкти про мобілізацію з 25-, а не 27-річного віку та електронний кабінет військовозобов’язаного, які до того чекали підпису президента по кілька місяців, замість відведених статтею 94 Конституції 15 днів.

Залишились норми (на зразок обов’язку оновити дані в ТЦК, носити з собою військово-облікові документи та часткової заборони керувати авто за неявку до ТЦК) які хоч і спрямовані на посилення мобілізації, але є радше декларативними, ніж такими, що можуть вплинути на рішення критичної кількості людей таки виконати приписи мобілізаційного законодавства. Також залишили дозвіл ТЦК звертатись до поліції для примусового приводу людей, але одразу прописали порядок дій на випадок неможливості таке затримання здійснити (запитання про те, наскільки активно поліція допомагатиме ТЦК виконувати мобілізаційні плани, залишається відкритим).

Окремим законопроєктом планується також збільшити покарання за проігноровані повістки, однак це теж не панацея – передусім, через механізм застосування цього заходу впливу, який потребує рішення суду, а вони зараз і без того значно перевантажені через проблеми в самій судовій системі. По-друге, цей законопроєкт ухвалено лише в першому читанні і які саме норми залишаться в фінальній версії, поки що невідомо.

Проте найбільшою проблемою залишається відсутність “мотиваційної” частини мобілізації. Рішення виключити норму про демобілізацію після 36 місяців служби можна, дуже дипломатичною мовою, назвати вкрай нерозумним. Це один з тих небагатьох випадків, коли думки військових і цивільних абсолютно солідарні – нічого більш демотивуючого, ніж перспектива безстрокової служби в армії під час війни, вигадати було неможливо. 

Військовослужбовці вкотре побачили, що їхні інтереси не є пріоритетними для влади, особливо, якщо це пов’язане з необхідністю ухвалювати непопулярні або хоча б нестандартні рішення. Цивільні отримали ще один аргумент про те, що військова служба все менше нагадує почесний обов’язок і все більше – крок у невідомість та рішення передати своє життя в руки політиків, чиновників та випадку. Влада отримала ще один пункт в графу “розчарування суспільства”.

Відсутність чітких строків служби найчастіше називають причиною утримуватись від мобілізації. Для військових же навіть примарна обіцянка про демобілізацію після завершення третього року на війні була потужним мотивуючим фактором для того, щоб достойно завершити свій обов’язок. Після голосування в Раді емоції багатьох коливались між бажанням просто вижити та більш чи менш чітким наміром “демобілізуватись” самостійно – чи то через ВЛК (як це зробили вже три генерали за минулі місяці), чи то навіть шляхом СЗЧ (самовільного залишення частини). Наслідки подібного є очевидними.

Запровадження ряду половинчастих заходів для примусу цивільних з’являтись до ТЦК, також не отримало логічного продовження у вигляді безумовної амністії для тих, хто оновить свої дані і таки стане на облік після ухвалення законопроєкту. Це теж могло б стати мотиваційним аспектом для багатьох людей, як і посилення відповідальності для самих працівників ТЦК за використання силових методів взяття людей на облік.

Без уваги всієї владної команди (президент – як відповідальна за мобілізацію особа, уряд – як автор законопроєкту і народні депутати, які його розглядали) залишились ще два ключові питання: фінансового забезпечення та гарантій (зокрема медичних) для військових та їхніх родин. Слід розуміти, що фінансова винагорода за знищену чи захоплену техніку не є гарантією – за своєю природою це премія і більшість військовослужбовців через специфіку служби навіть не матимуть можливості щось підбити чи захопити, незалежно від їхнього бажання.

Надбавки у розмірі 70 000 грн. для військовослужбовців на передовій змогли проголосувати лише окремою постановою. Проте, додаткові виплати отримають військовослужбовці та поліціянти в зонах бойових дій – ті ж, хто несе службу на інших територіях (наприклад, мобільні загони ППО, ремонтні підрозділи тощо), жодних надбавок не отримають, хоча перспективу повернутись до цивільного життя втратили так само.

Дещо покращує ситуацію хіба норма про часткову компенсацію вартості транспортного засобу або першого внеску (50% від суми внеску) за іпотечним кредитом. Але й тут не без нюансів – наприклад, за програмою єОселя перший внесок за кредитом на житло складає 20% від банківської оцінки (а не ринкової) вартості житла. Наприклад, продавець оцінює житло у $100 000, банк – у $80 000. Тоді держава компенсує лише $8000 (половина 20% від $80 000), а різницю між ринковою вартістю і оцінкою банку ($20 000) покупець муситиме доплатити продавцю готівкою, поза кредитною програмою. Відтак, перший внесок фактично коштуватиме військовому $28 000 замість $ 36 000, що не є компенсацією 50% суми аж ніяк. Така ситуація нівелює саму ідею кредитування житла для військових як стимул для мобілізації.

Що у підсумку: пів року скандалів, обіцянок та втраченого часу без будь-яких очевидних результатів. Замість вирішити болюче для рейтингу питання, влада зуміла акумулювати негатив, але не зуміла розв’язати проблему з мобілізацією. Фактично, в день ухвалення закону про мобілізацію, потрібен новий закон про мобілізацію, який розв’язуватиме реальні проблеми, а не ті, які автори попереднього визначили найменш електорально проблемними для себе.

Президент послідовно ухиляється від розмови про мобілізацію – і це шлях до поразки

  |   By  |  0 Comments

Чергова пресконференція президента вкотре продемонструвала вперте небажання президента України обговорювати найбільш нагальне для українського суспільства питання. Навіть всупереч одноголосним проханням військових та закону.

Continue reading...

Примусовий привід, арешт майна, обмеження права керування транспортом: деталі законопроєкту про мобілізацію

   |   By  |  0 Comments

7 лютого 2024 року нардепи в прискореному режимі проголосували за ухвалення законопроєкту № 10449 у першому читанні. Впродовж наступних двох тижнів очікується внесення правок до нього та винесення на друге читання. Очікувати набрання чинності тією версією законопроєкту № 10449, яка буде ухвалена у другому читанні, слід напочатку квітня.

Continue reading...