Судова практика. Наслідки спливу позовної давності

20 Березня, 2024 в 13:28

Суди визнали обґрунтованість вимог позивача щодо наявності підстав для відшкодування перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, однак відмовили у їх задоволенні з огляду на пропуск строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач

Позовна давність — строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строки позовної давності можуть бути двох видів:

  • загальна;
  • спеціальна.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦКУ.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Початок перебігу позовної давності

  • Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
  • Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
  • Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
  • У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
  • За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
  • За регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.
  • Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем. ст. 261 ЦКУ

Перебіг позовної давності зупиняється:

  1. якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
  2. у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
  3. у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
  4. якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. ст. 263 ЦКУ.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ст. 264 ЦКУ.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) ст. 266 ЦКУ.

Особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ст. 267 ЦКУ.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2024 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №906/1016/21 залишено без змін.

Верховний Суд зазначив, що у справі, яка переглядалася, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що між сторонами склалися договірні відносини, а не деліктні, що не суперечить висновку Верховного Суду у справі №914/127/20 щодо неможливості застосування до таких правовідносин Глави 83 ЦК України, повідомляють у Північно-західному апеляційному господарському суді.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо наявності підстав для відшкодування перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, однак відмовили у їх задоволенні з огляду на пропуск строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Верховний Суд зазначив, що наведені правила обчислення початку перебігу строку позовної давності є загальними і застосовуються щодо вимог про відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, передбачених статтею 37 Закону України “Про іпотеку”, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, якщо іпотекодержателем було порушено вимогу стосовно визначення вартості предмету іпотеки на момент набуття права власності на неї. Тобто у таких випадках необхідно встановити коли іпотекодавець довідався або міг довідатись про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у 2015 році позивач отримав повідомлення про реєстрацію іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з вказаного моменту позивачу було відомо (він міг дізнатися) про порушення його прав, що є початком перебігу позовної давності.

Північно-західний апеляційний господарський суд врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду у справі № 906/1231/20, що обставини отримання Споживспілкою у 2015 році повідомлення про реєстрацію права власності на майно – об’єкт іпотеки є преюдиційними (встановлено у справі № 910/16947/19) та такими, що мають значення для вирішення спору в частині визначення початку строк позовної давності.

З огляду на викладене, враховуючи отримання Споживспілкою у 2015 році повідомлення про реєстрацію права власності на майно — об`єкт іпотеки, висновок суду апеляційної інстанції, що позивачу стало (могло стати) відомо про порушення його права з моменту отримання вказаного повідомлення, а саме у 2015 році, є обґрунтованим. А тому висновок суду апеляційної інстанції, що звернення позивача у 2021 році з позовом у цій справі зроблено з пропуском позовної давності є правильним.

Такого ж висновку щодо початку перебігу строку позовної давності дійшов Верховний Суд у справі № 906/1231/20, розглядаючи спір між тими ж сторонами щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки.

Зауважимо, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.