Суд призначив найсуворіше покарання за обвинуваченням у держзраді

Під час судового розгляду обвинувачені частково визнали свою провину

23 вересня колегією суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя винесено вирок двом громадянам України, яких визнано винними у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України. Про це інформує Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суд встановив, що один з обвинувачених О. у вересні 2022 року погодився на пропозицію представника ФСБ РФ на співпрацю і допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.

Надалі до цієї діяльності він залучив іншого обвинуваченого В., з яким у період з грудня 2022 року по травень 2023 року вони збирали і передавали інформацію про: місцезнаходження особового складу та військової техніки сил оборони України, яка тимчасово розміщувалася у м. Запоріжжя та його околицях; місця розташування військових об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури; місця влучання ракетних ударів, здійснених представниками збройних формувань РФ.

У своїй протиправній діяльності обвинувачені для передачі використовували різні мобільні додатки та електронну пошту.

Під час судового розгляду обвинувачені частково визнали свою провину.

Водночас, суд у повному обсязі дослідив докази сторін обвинувачення і захисту та після їхнього ретельного аналізу дійшов до висновку про винуватість обвинувачених за обставин, викладених в обвинувальному акті і визначив дії останніх як такі, що спрямовані на шкоду безпеці та суверенітету України.

Судом не встановлено жодних обставин, які пом’якшили покарання обвинувачених.

На підставі зібраних доказів та показань свідків, суд призначив обвинуваченим такі покарання:

• громадянину О. у вигляді довічного позбавлення волі;
• громадянину В. у вигляді 15 років позбавлення волі.

Крім того, обвинуваченим також було призначено додаткове покарання у виді конфіскації усього їхнього майна в дохід держави, у т.ч. усіх грошових коштів та майна, вилучених під час обшуків у останніх.

Поки вирок не набув чинності, сторони провадження мають право оскаржити його протягом 30 днів з дня проголошення.

Читайте також: Чи можливо відрізнити державну зраду від діяння, скоєного з примусу: пояснення Мін’юст

Нагадаємо, раніше у Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції акцентували, що у цей складний для нашої держави час питання державної зради та співпраці з державою-агресором надзвичайно важливе.

Відповідно до статті 111 Кримінального кодексу України державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Усі перелічені дії підлягають покаранню.

Суверенітет (державний суверенітет) України — верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах (Декларація про державний суверенітет України).

Територіальна цілісність та недоторканість – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою (частина четверта статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки).

Обороноздатність держави — здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Національна безпека України — захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»).

Складові національної безпеки — державна, економічна та інформаційна безпека України.

4 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану».

Відповідно до статті 111 Кримінального кодексу України державна зрада карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, — караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.

Водночас звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

Статтею 111-1 Кримінального кодексу України визначена відповідальність й за колабораційну діяльність. Отже, колаборант — це той, хто співпрацює або очолює незаконно створені органи та робить все аби підірвати суверенітет держави, тоді як виконання державним службовцем чи посадовою особою, на тимчасово окупованій території, своїх посадових обов’язків у межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України, виключає поняття колаборації.

У реаліях повномасштабного нападу РФ та масового застосування окупаційними військами насильства з метою захоплення влади на тимчасово окупованих територіях, актуальним стає відповідальність особи за дії або бездіяльність, вчинені під впливом фізичного або психічного насильства.

Стосовно цього необхідно відзначити, що відповідно до статті 40 Кримінального кодексу, не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

• Не «воєнний стан», а депортація, трудові табори та документальне оформлення геноциду – що означає указ Путіна про запровадження воєнного стану на окупованих Росією територіях України.
• За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, нагадують у Східному міжрегіональному управлінні Мін’юсту.
• Проходження МСЕК під час воєнного стану: роз’яснення МОЗ.