Сприяння діяльності релігійних організацій: деталі зареєстрованого у Раді законопроєкту

Метою законопроєкту є усунення законодавчої колізії щодо можливості передачі державного майна в безоплатне користування релігійним організаціям для уникнення випадків різного трактування норм, що врегульовують одні і ті ж правовідносини

Парламентарі запропонували усунути законодавчу колізію щодо можливості передачі державного майна в безоплатне користування релігійним організаціям для уникнення випадків різного трактування норм, що врегульовують одні й ті ж правовідносини.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11324 “Про внесення змін до деяких Законів України щодо сприяння діяльності релігійних організацій”.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо сприяння діяльності релігійних організацій» розроблений з метою узгодження норм частини другої статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Закону України «Про управління об’єктами державної та комунальної власності з нормами статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим – Уряду Республіки Крим. Однак, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» забороняється передача державного або комунального майна в безоплатне користування або позичку.

Необхідно зазначити, що рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи з питань захисту власності релігійних громад №1556 (2002 р.), рекомендовано – гарантувати релігійним інститутам, власність яких була націоналізована в минулому, реституцію цієї власності у визначений термін чи якщо це неможливо, справедливу компенсацію; необхідно стежити за тим, щоб націоналізована церковна власність не приватизувалася (пункт 8). Враховуючи вищевикладене доцільно врегулювати положення спеціального законодавства у сфері оренди майна щодо можливості передачі культових будівель та майна, які становлять державну власність, релігійним організаціям у безоплатне користування.

Також, порядок передачі майна релігійним організаціям визначений у статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» необхідно провести до вимог Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

Метою законопроєкту є усунення законодавчої колізії щодо можливості передачі державного майна в безоплатне користування релігійним організаціям для уникнення випадків різного трактування норм, що врегульовують одні і ті ж правовідносини.

Проектом закону пропонується внести зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими передбачається встановити, що забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку, крім культових будівель і майна, які передаються у безоплатне користування релігійним організаціям відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації.

Також, вносяться зміни до статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в частині приведення у відповідність передачі майна релігійним організаціям у відповідність до Закону України «Про управління об’єктами державної та комунальної власності».

Передбачається, що реалізація акта не матиме вплив на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Проєкт акта за предметом правового регулювання не матиме негативного впливу на зазначені сфери.

• Зміна підлеглості в канонічних питаннях не залежить від схвалення ієрарха церкви, з-під підлеглості якій має намір вийти релігійна громада.
• Ратифікувавши в червні 2022 року Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульську конвенцію), Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити розслідування, кримінальне переслідування та ліквідацію насильства стосовно жінок і домашнього насильства, яке вчинене також і щодо чоловіків і дітей (хлопців та дівчат).
• У Верховній Раді зареєстрували проект Закону №11230 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту прав жінок при визначенні виду і розміру кримінальної відповідальності».
• На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту.
• Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним — так закріплено у ст. 52 Конституції України.