Сплата земельного податку у 2024 році

22 Січня, 2024 в 12:04

Усі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю

В управлінні оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області повідомили, що земельний податок у 2024 році сплачують власники  земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні особи (п .269.1 ст. 269 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, надалі ПКУ).

Земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України).

Своєю чергою, плата за землю — це одна зі складових податку на майно (п.п. 265.1.3 Податкового кодексу України). З цього робимо висновок, що наразі земельний податок є місцевим (п.п. 10.1.1 Податкового кодексу України), а не загальнодержавним (як це було до 2015 року, до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

Органами місцевого самоврядування самостійно встановлюють ставки плати за землю та щодо земельного податку, відповідній території. Відповідні рішення є доступними на сайті територіальних  громад.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 ПКУ.

Зокрема, від сплати земельного податку звільняються:

  • особи з інвалідністю першої й другої групи;
  • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни;
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Об’єктами оподаткування платою за землю є (ст. 270 Податкового кодексу України):

  1. об’єкти оподаткування земельним податком:
  • земельні ділянки, які перебувають у власності;
  • земельні частки (паї), які перебувають у власності;
  • земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;
  1. об’єкти оподаткування орендною платою — земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Підставою для нарахування земельного податку є (п. 286.1 Податкового кодексу України):

  • дані державного земельного кадастру;
  • дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
  • дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
  • рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
  • дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

  • для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
  • для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то платник звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Разом з цим від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Раніше ми детально роз’яснили, що Закон України «Про оцінку земель» визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

  • З 1 січня 2024 року запрацював земельний ринок для юридичних осіб.
  • Вилучення земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе виключно за погодженням з Верховною Радою —  позиція Верховного Суду.
  • Правила оформлення права власності на земельний пай в Україні.
  • Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок, який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.266.5.1. Податкового кодексу України).