Що відбувається з гральним бізнесом в Україні через майже три роки після легалізації
Впродовж років дійсні чи удавані спроби держави боротись то з ігровою залежністю українців, то з чорним ринком казино, то просто з самим явищем існування азартних ігор, незмінно закінчувались одним – азартні ігри існували та процвітали. Ситуація мала змінитись з прийняттям у 2020 році закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який повинен був легалізувати ринок. Легалізувати вдалось, однак проблеми залишились.
Для регулювання ринку та нагляду за діями його учасників була створена Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). За час існування нею видано кілька десятків ліцензій на різноманітні види азартних ігор, декілька скасовано та періодично вживаються заходи реагування. Проте, КРАІЛ не вдалось запустити Державну систему онлайн-моніторингу (ДСОМ) за діяльністю організаторів азартних ігор. На це було відведено 2 роки з дня набрання чинності законом. Цієї системи не впроваджено й досі. За словами її очільника – технічне рішення у комісії є, але фінансування узгодити не вдалось.
За словами очільника ГО ” Ukrainian Gambling Council” Антона Кучухідзе, у КРАІЛ є “демоверсія” системи моніторингу та бажання прискорити проходження етапів тестування та впровадження цієї системи, проте цей процес, як і фінансова сторона, не цілковито залежить від КРАІЛ. Щодо учасників ринку, то, на думку експерта, запуск ДСОМ дозволив би припинити розповсюдження маніпуляцій, спрямованих як проти окремих учасників, так і проти індустрії в цілому, тож запуск системи онлайн-моніторингу має підтримку і з боку організаторів азартних ігор.
Проте, поки що ринок “регулюється” не за результатами онлайн-моніторингу діяльності його учасників, а зовсім іншими способами. Указ президента № 145/2023 від 10 березня 2023 року став причиною того, що ринок покинув бренд Parimatch (ліцензіат ТОВ “Паріматч” та декілька компаній, що використовували цей бренд в інших сферах діяльності) – з подачі Служби безпеки України група компаній потрапила під санкції. У відповідь компанія звинуватила СБУ у фальсифікації документів, на підставі яких накладено санкції, погрозах та вимаганні. Внаслідок застосування санкцій на рахунках провайдера “зависли” близько 250 мільйонів гривень клієнтів компанії. Зараз у Parimatch намагаються скористатись цим фактом як аргументом за зняття санкцій, однак, з сумнівними перспективами.
Якщо пригадати, що менш як рік тому було укладено меморандум про співпрацю між Міносвіти та Parimatch (не самим провайдером, а однойменним благодійним фондом), доречність якого тоді обговорювали як громадськість, так і представники влади, зокрема нардеп від “Слуги народу” Роман Грищук та нардепка від “Голосу” Інна Совсун – ситуація може здатись дещо сюрреалістичною. Ще більш сюрреалістичною вона може здатись, якщо врахувати й те, що Parimatch також був партнером “президентського” фонду United24.
Варто також пригадати скандал з ліцензією бренду 1xBet (ТОВ “Твоя беттингова компанія”), в якої згодом знайшли російське коріння. Ліцензія була видана у квітні 2022 року, коли російську армію тільки но вигнали з-під Києва, що тільки збільшило масштаби скандалу. Зрештою, справа дійшла до петиції президенту, яка дуже швидко набрала необхідні 25 000 голосів та позбавлення 1xBet ліцензії у фіналі.
Доки ця історія розвивалась, у серпні 2022 року Кабмін віддав галузь міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову (до того азартними іграми від Кабміну опікувалась очільниця Мінекономіки та віцепрем’єрка Юлія Свириденко, що доволі логічно). А вже Михайло Федоров заявив, що КРАІЛ не потрібна взагалі, оскільки галузь “цифровізують”, щоб прибрати корупцію. За планом Федорова, замість потенційно корумпованих чиновників ліцензії має видавати алгоритм за наперед заданими параметрами та згідно з певним набором документів. Щоправда, жодних фактів чи навіть обґрунтованих підозр стосовно корумпованості КРАІЛ озвучено так і не було, посилаюись на таємницю слідства.
Своєю чергою очільник КРАІЛ, коментуючи історію з видачею ліцензії 1xBet в інтерв’ю Forbes Україна, фактично спростував ідею Михайла Федорова з автоматизацією видачі ліцензій. За його словами, 1xBet подали той набір документів, якого вимагав закон, але зазначили неправдиву інформацію щодо відсутності зв’язків з РФ. При цьому, КРАІЛ не уповноважена проводити перевірки цих відомостей – щодо цього комісія може лише звернутись до правоохоронних органів. Так, нібито, було і з 1xBet – подані ТОВ “Твоя беттингова компанія” документи відповідали вимогам закону і в КРАІЛ не було підстав для відмови, оскільки відмова або зволікання були б розцінені як порушення закону та зловживання. Коли комісія отримала результати перевірки заявника від СБУ – анулювала ліцензію 1xBet (на той момент скандал був уже в розпалі). Простіше кажучи – алгоритм.
Слова керівника КРАІЛ підтвердив і Антон Кучухідзе, зауваживши, що критика з боку нардепів стосовно скандалу з 1хBet зазвичай не враховує цього нюансу – обмеженості повноважень КРАІЛ щодо проведення перевірок заявників. Разом з тим, СБУ, БЕБ та Нацполіція, до яких звернулась Комісія, мають і відповідні ресурси, і повноваження. Після здійснення перевірки материнської компанії 1xBet та надання її результатів КРАІЛ, комісія анулювала ліцензію.
З усіма скандалами та пригодами, на ринку онлайн-казино на цей час найбільшими, ліцензованими згідно з законом про азартні ігри, учасниками є:
- Космолот (ТОВ «Спейсикс», бенефіціар Потапов Сергій Володимирович (громадянин України).
- Slotscity (ТОВ “Геймдев”, бенефіціари Фінкельштейн Яків (громадянин Ізраїлю) та Нонка Руслан Анатолійович (громадянин України) через “Шторм Інтернешнл Менеджмент Сервіс БВ” (Нідерланди, 20%), АТ “ЗНВКІФ “Декарт” (Україна, 50%) та АТ “ЗНВКІФ “Бельфор” (Україна, 30%).
- First.ua (ТОВ “Фьорст елемент”, власники АТ “ЗНВКІФ “ЮА Девелопмент” та АТ “ЗНВКІФ “Успішний” (Україна, по 50%), бенефіціари Юшков Артем Володимирович та Бєлік Сергій Анатолійович;
- Favbet (ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», бенефіціар Матюха Андрій Валерійович (громадянин України);
- Pin-up (ТОВ «Укр гейм технолоджі», бенефіціар Зотько Ігор Васильович (громадянин України);
- Slotoking (ТОВ “Слотс Ю.ЕЙ.”, бенефіціар Журило Павло Сергійович)
- Vbet (ТОВ «Вбет Україна», бенефіціар Погосян Рудольф (громадянин Вірменії);
Раніше до цього переліку входив і Parimatch, ліцензія якого, за даними, що надає КРАІЛ, залишається чинною (а сама компанія продовжує спроби домогтись скасування санкцій), однак її присутність на ринку залишається радше формальною. Своєю чергою, КРАІЛ також не має підстав для анулювання ліцензії, як і в ситуації з 1xBet, оскільки матеріали СБУ, які стали підставою для застосування санкцій, вочевидь, були надані лише РНБО і не дійшли до КРАІЛ.
Однак, відсутність повноважень не рятує КРАІЛ від критики. З боку окремих нардепів в бік Комісії звучать претензії щодо є фінансового виміру діяльності індустрії. У 2021 році надходження від продажу ліцензій склали 1,579 мільярда гривень, у 2022 році – 1, 166 мільярда гривень, всього трохи більше 2,5 мільярда. При цьому заплановано було 7,4 мільярда на 2021 рік та ще 1,1 мільярда у 2022 (з чим Комісія успішно справилась). Щодо плану на 2021 рік очільник КРАІЛ заявив про «нюанс» у підрахунках, який полягає в тому, що платежі за ліцензії розбиваються на 5 років, тому з одного боку, КРАІЛ дійсно видала ліцензій на 7,4 мільярда гривень та навіть більше, з іншого – цих грошей доведеться зачекати.
От тільки сума 7,4 мільярда гривень була закладена в бюджеті на 2021 рік, а не в бюджеті на 2021-2025 роки. Стаття 49 закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» дійсно містить речення, у якому йдеться про внесення плати «за перший рік дії відповідної ліцензії» та слова про плату за кожен наступний рік дії ліцензії, що узгоджується зі словами керівника КРАІЛ. Оскільки і норми закону про порядок внесення плати за ліцензії, і закон про державний бюджет ухвалювали одні і ті ж нардепи, виникає запитання – чи точно вони розуміли, за що саме голосують (принаймні, дуже хочеться сподіватись, що розуміли).
З боку ж КРАІЛ зауважують, що від уже наданих ліцензій організаторам азартних ігор держава отримала 1,16 мільярда гривень, тоді як на функціонування самої КРАІЛ було витрачено суму, на 96% меншу, ніж ці надходження.
В будь-якому випадку, невиконання запланованих бюджетних показників є не єдиною проблемою, на яку скаржаться у владі – з правилами оподаткуванням доходів організаторів азартних ігор теж якось не склалося. Організатори до весни 2022 року крім загальної системи оподаткування мали сплачувати податок у розмірі 18% (10% для гральних автоматів) від суми ставок гравців мінус виграші (так званий GGR – Gross Gaming Revenue). Такі умови, за словами учасників ринку, були для них невигідними.
З початком повномасштабного вторгнення РФ проблема розвернулась в протилежний бік – Верховна Рада зненацька дозволила організаторам азартних ігор сплачувати всього 2% від доходу, нарівні з ФОП. За словами очільника податкового комітету Данила Гетманцева, ті з компаній, які перейшли на 2% податок, до переходу сплачували в середньому по 200 000 гривень податків щодня, а після – по 23 000. Втім запитання та претензії тут доречно висловлювати скоріше на адресу нардепів, які спочатку надали значні податкові пільги, а потім взялися критикувати бізнес за те, що цими пільгами скористались. Особливо з урахуванням того, що на скасування норм, на які скаржився очільник податкового комітету, Верховній Раді знадобилось близько 9 місяців.
Паралельно, у Мінцифри пропонують свою версію податкової системи для грального бізнесу – гравець вносить на ігровий рахунок певну суму, з якої списуються 3% на користь держави. Втім, без належної системи онлайн моніторингу рахунків гравців контролювати таку схему також неможливо, не поставивши в кожній касі кожного грального закладу наглядача від податкової (насправді, навіть так неможливо, але самих наглядачів така схема, ймовірно, цілком влаштувала б). Також у Мінцифрі проти повернення до первісної системи з відрахуваннями з GGR, про що є уже відповідний законопроєкт, який підтримує податковий комітет Данила Гетманцева.
Ще одне, в чому позиції авторів законопроєкту та Мінцифри сходяться – КРАІЛ не потрібна обом. При цьому, кожна з претензій нардепів та уряду до Комісії неодмінно містить якийсь нюанс, про який критики забувають, як це вийшло з критикою щодо ліцензійних платежів, згаданою вище.
Разом з тим, у ВР потихенку просувається до другого читання ще один законопроєкт: №2713-Д, яким пропонується зменшити GGR до 5-12% для різних видів грального бізнесу та скасувати оподаткування виграшів. Цей законопроєкт критикувався у ЗМІ та податковим комітетом того ж пана Гетманцева, який не рекомендував його прийняття через побоювання щодо зменшення податкових надходжень.
Позиція ринку з цього приводу є діаметрально протилежною – за словами очільника ГО «Ukrainian Gambling Council» Антона Кучухідзе, від ухвалення 2713-Д очікується поява сталих та зрозумілих як дійсним, так і потенційним учасникам ринку правил роботи. Також це може стати сигналом для західних інвесторів про стабілізацію правил роботи індустрії в Україні, а відтак – стимулювати входження на ринок, передусім в онлайн-сегменті, адже російсько-українська війна вносить свої корективи. Натомість «підкилимні ігри» зі зміною податкових ствок, режимів, політично зумовлені передачі повноважень від одного міністерства до іншого мають зворотний ефект, створюючи невизначеність та гальмуючи потік інвестицій.
Доки тривають обговорення майбутнього оподаткування галузі, у владі скаржаться на перебування значної частини ринку в тіні. Очільник комітету ВР з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про те, що «переважна більшість» організаторів азартних ігор ухилялася від сплати податків за допомогою дев’яти банків. Одну з таких схем розкрили у Бюро економічної безпеки, зазначивши про те, що зловмисники використовували підміну МСС-кодів – ідентифікаторів виду платежу, зазначаючи замість ідентифікатора для азартних ігор (код 7995) той, що віднесений до, скажімо, діяльності з організації відеоігор. Як наслідок, підрахувати точну суму коштів, отриманих організатором азартних ігор є неможливим і бюджет недоотримує податки від грального бізнесу, адже ставки оподаткування для грального бізнесу і, наприклад, для діяльності клубів відеоігор, продажу аксесуарів для них (МСС-коди 7994, 7993) – значно відрізняються.
Нещодавній скандал з обшуками в IBOX банку стосувався, зокрема, й звинувачень щодо участі в подібних схемах. Разом з ліквідацією IBOX банку, НБУ скасував і реєстрацію платіжної системи LEO (та ряду її учасників), оператор якої, ТОВ «ФК «Лео», потрапив під санкції РНБО в тому ж пакеті, що й Parimatch.
Впровадження передбаченої законом системи онлайн моніторингу та контроль її застосування дозволили б, щонайменше, мати об’єктивні дані про стан ринку та оборот коштів, доки чиновники сперечаються щодо віртуальних цифр податкових ставок. Про цю проблему відомо і навіть автори наявних законопроєктів щодо змін в оподаткуванні грального бізнесу визнають, що проблема у відсутності реальних даних щодо обороту коштів в індустрії.
Нардеп Ярослав Железняк зауважує, що податкові надходження від грального бізнесу – це, в основному, податок на доходи фізичних осіб, але частина операторів мінимізує цей податок та сплачує не корректно. Тоді як основна частина коштів у цьому бізнесі, доходи компаній-організаторів азартних ігор, уникають оподаткування.
У підсумку, залишається визнати, що ситуація з ринком азартних ігор в Україні на початку 2023 року не надто відрізняється від тієї, що була наприкінці 2020. Доки тривають суперечки щодо теоретичних засад регулювання галузі, на практиці значна частина ринку позбавлена стабільних правил роботи, а держава залишається без податків від індустрії, обсяг якої НБУ оцінює у 180 мільярдів гривень.