Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу з урахуванням положень Римського статуту

10 Жовтня, 2024 в 07:54

В українському законодавстві з’являться визначення покарання за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії, а також будуть прописані зміни до процедури їх розслідування

9 жовтня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 11484 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього».

Голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк роз’яснила, що Кримінальний кодекс змінять з урахуванням положень Римського статуту, який нещодавно ратифікувала Україна. Зокрема, в українському законодавстві з’являться визначення покарання за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії, а також будуть прописані зміни до процедури їх розслідування.

Римський статут – угода про створення Міжнародного кримінального суду, який має юрисдикцію притягати до відповідальності за воєнні злочини, злочин агресії й геноцид. Україна підписала його ще у 2000 році, але так і не ратифікувала. Це відбулося тільки 24 серпня 2024 року, тому ухвалення 9 жовтня змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів – логічне продовження ратифікації.

Також суд визнав, що Уряд України довів існування систематичних порушень прав українців з початку окупації РФ Криму в лютому 2014 року. Це важливий етап та результат на шляху до притягнення агресора до міжнародно-правової відповідальності.

У червні Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав злочини РФ, скоєні нею в Криму після 27 лютого 2014 року. Це може стати пусковим механізмом для низки інших важливих судових рішень на міжнародному рівні щодо порушення країною-агресором норм міжнародного права, зокрема й міжнародних трибуналів.

Ми інформували, що 15 серпня глава держави подав до Верховної Ради проєкт закону “Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього”. Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра пояснила, що значить для нашої держави ратифікація Римського статуту.

Покарання російських злочинців

Відтепер завдяки залученню України до МКС вдасться збільшити ефективність роботи МКС щодо України, притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України. Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому. МКС видав вже шість ордерів на арешт російських злочинців, зокрема Путіна, армійської верхівки: Шойгу, Герасимова та інших генералів. Наша участь у роботі МКС дозволить посилити розгляд поточних справ, відкрити нові і забезпечити справедливе покарання для всіх російських злочинців.

Відстоювання інтересів України в МКС

Україна зможе:

  • брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
  • висувати свого кандидата на посаду судді;
  • затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні;
  • брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського Статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових.

Євроінтеграція України та виконання нашої частини безпекових угод.

Україна мала зобов’язання щодо ратифікації Римського Статуту в Угоді про Асоціацію з ЄС (стаття 8.) Крім того, це одна з вимог нашого вступу до блоку. Низка вже підписаних безпекових угод з країнами також містять положення щодо ратифікації Римського Статуту, зокрема, з Нідерландами та Німеччиною. За умовами безпекових угод, ми отримуємо від партнерів військову, фінансову та дипломатичну підтримку, а взамін проводимо реформи та гармонізуємо наше законодавство. Тому ратифікація стане потужним сигналом нашої відданості своїм зобов’язанням.

Компенсація українцям, які постраждали від російських злочинів

Повноцінна участь України у МКС (для якої потрібна ратифікація) спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси отримання компенсацій для потерпілих від російських злочинів.

Захист наших військових

По-перше, Україна вже повністю визнала юрисдикцію МКС з 21 листопада 2013 року двома відповідними заявами, а Офіс Прокурора МКС розпочав розслідування ситуації в Україні, “охоплюючи, у такий спосіб, будь-які попередні та поточні звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяностi чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України, будь-якою особою” – без обмежень за громадянством.

По-друге, відповідно до компліментарності – фундаментального принципу роботи МКС – наші громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати до відповідальності за міжнародні злочини.

Але найважливішим є те, що, Україна ратифікує Римський Статут із заявою по ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації, – зауважила Мудра.

Окрім того, ратифікація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду посилить позицію України на міжнародній арені та дозволить отримати кращі можливості для переслідування росіян за їхні злочини і захистити громадян України. Участь в роботі МКС також є частиною нашої інтеграції до простору розвинутих, демократичних країн Європи і світу. Ми приймаємо правила гри та багато чого отримуємо взамін, як держава, позаяк суспільство.

Довідка. Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року. Римський статут встановлює правила для Міжнародного кримінального суду, що має юрисдикцію над вагомими злочинами за міжнародним правом: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Зараз учасниками статуту є 123 країни.