Протидія домашньому насиллю: кривдників радитимуть відправляти на відповідну програму

26 Листопада, 2023 в 12:38

Автори наголошують, що прийняття документа дозволить привести окремі норми національного законодавства у відповідність до норм Конвенції, сприятиме ефективній реалізації повноважень уповноваженими суб’єктами у сфері протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статті та дозволить забезпечити більш дієвий вплив на кривдників з боку держави.

22 листопада Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 8329, яким планують застосувати низку законодавчих змін з метою посилення протидії домашньому насильству.

Головна мета законопроєкту – посилити ефективність в адміністративних справах про домашнє насильство.

У пояснювальній записці за проєкту закону нагадали, що 20 червня 2022 року Верховною Радою України було прийнято закон «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» № 2319.

Відповідно до положень зазначеного Закону, Україна взяла на себе низку зобов’язань щодо приведення своїх нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статті тощо у відповідність до ратифікованих положень Конвенції, зокрема щодо належного розслідування фактів насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміни їхньої поведінки.

Конвенція зобов’язує не лише встановити на законодавчому рівні дефініцію сексуальних домагань, а й передбачити за їх вчинення юридичну відповідальність: кримінальні, адміністративні чи інші правові санкції (на розсуд держави). Тому законопроектом пропонується передбачити адміністративну відповідальність за сексуальні домагання, які не спричинили тілесних ушкоджень і не пов’язані з проникненням в тіло іншої особи.

Законотворці запропонували внести зміни до КУпАП та до Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а саме:

зобов’язати суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язаних із домашнім насильством, насильством за ознакою статі, невиконанням термінового заборонного припису в обов’язковому порядку розв’язувати питання про направлення осіб на проходження програми для кривдників з обов’язковим обґрунтуванням такого рішення у постанові про адміністративне правопорушення (зміни до статей 39-1, 283 КУпАП);
запровадити адміністративну відповідальність посадових осіб у випадку неповідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дитини (стаття 173-5 КУпАП) та відповідальність за сексуальне домагання (стаття 173-7 КУпАП);
склад правопорушення, пов’язаного з насильством за ознакою статі, відокремити у нову самостійну норму (стаття 173-6 КУпАП);
змінами до статті 263 КУпАП збільшити до 24-х годин строку адміністративного затримання осіб у випадках вчинення ними домашнього насильства, насильства за ознакою статі або невиконання термінового заборонного припису, в необхідних випадках, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення;
наділити поліціянтів правом розгляду справ про неповідомлення особою стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким вона повинна залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування (нова ч. 2 статті 173-2 КУпАП), що, має допомогти розвантажити суди;
виключити необхідність повідомлення прокурора про адміністративне затримання осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин і яких затримано до трьох діб (зміни до статті 263 КУпАП);
збільшити строк розгляду справ за статтею 173-2 КУпАП до 15 днів та встановити його відповідно до частини першої статті 277 КУпАП, що сприятиме забезпеченню невідворотності притягнення кривдника до відповідальності;
у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» уточнити поняття «сексуальне домагання» та «насильство за ознакою статі».

Зокрема мовиться про те, що насильство за ознакою статі відокремлюється у нову самостійну норму КУпАП. Окрім цього, законопроєкт вносить низку змін, які допоможуть протидіяти домашньому насильству.

«Ще одна новація – поліціянти наділяються правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з неповідомленням особою, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання з постраждалою особою, що дозволить розвантажити суди», – раніше повідомив народний депутат Олександр Горенюк.

У Конвенції наголошено на важливості впровадження програм профілактичного втручання, спрямованих на зміну поведінки кривдників, недопущення подальшого вчинення ними насильницьких діянь.

У Законах України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачено направлення кривдників на проходження програми для кривдників як спеціальний захід щодо протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Законодавством передбачено обов’язковий (за направленням суду) та добровільний (за власною ініціативою) варіанти проходження програм для кривдників. Зважаючи, що в ст. 39-1 КУпАП направлення кривдників на програми для кривдників є правом, а не обов’язком судді, судді не завжди використовують дану норму. Утім, саме зміна поведінки кривдника є запорукою недопущення повторних випадків насильства.

Тому законопроєктом пропонується зобов’язати суддів під час з’ясування обставин при розгляді справ про вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі з’ясовувати, чи підлягає особа направленню на проходження програми для кривдників, та зазначати у постанові суду обґрунтування доцільності або недоцільності такого направлення.

Так, у новій редакції викладена стаття 39-1 КУпАП. Тож у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, пропонується аби суд під час розгляду справи одночасно ухвалював рішення про направлення кривдника на проходження відповідної програми.

Змінами до статті 263 КУпАП передбачено збільшення до 24 годин строку адміністративного затримання осіб у випадках вчинення ними домашнього насильства, насильства за ознакою статі або невиконання термінового заборонного припису, в необхідних випадках, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення.

Також пропонується запровадити адміністративну відповідальність посадових осіб у випадку неповідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дитини (стаття 173-5 КУпАП).

Відповідно до нової статті неповідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дитини посадовою особою суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до уповноважених підрозділів органів Нацполіції або до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, – тягне за собою накладення штрафу від 340 грн до 510 грн або виправні роботи на строк до місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Щобільше, законопроєктом також пропонується запровадити відповідальність за сексуальне домагання (стаття 173-7 КУпАП), а склад правопорушення, пов’язаного з насильством за ознакою статі, відокремити у нову самостійну норму (стаття 173-6 КУпАП).

Так, в КУпАП запровадять статтю 173-6 «Насильство за ознакою статі».

Вчинення насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій чи бездіяльності) фізичного, психологічного або економічного характеру, спрямованих проти осіб через їх належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі жінки або чоловіка в суспільстві, що завдають фізичної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, будуть тягнути за собою накладення штрафу від 340 до 680 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 10 діб.

Також вводиться стаття 173-7 «Сексуальне домагання».

Згідно з нею сексуальне домагання, тобто вчинення без згоди особи вербальних, невербальних або фізичних дій сексуального характеру, які не спричинили тілесних ушкоджень, метою або наслідком яких є приниження гідності особи, зокрема шляхом створення залякуваного, ворожого, принизливого або образливого середовища, та не пов’язані із проникненням в тіло іншої особи, — тягнуть за собою накладення штрафу від 340 до 850 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин.

Якщо ж такі дії вчинені відносно особи, яка перебуває у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування, то це буде загрожувати штрафом від 850 до 1 190 або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

Одначе, зауважимо, що раніше, під час обговорення, члени Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності зазначили про необхідність виключення із тексту законопроекту положень статті 173-6 «Насильство за ознакою статі», оскільки Стамбульська конвенція не використовує термін «насильство за ознакою статі», а також про необхідність суттєвого ґрунтовного доопрацювання окремих положень законопроекту, зокрема, статті 173-7 «Сексуальні домагання» з метою усунення конкуренції норм з чинним ККУ.

Так, статтею 173-7 КУпАП запроваджується адміністративна відповідальність за сексуальне домагання, тобто «вчинення без згоди особи вербальних, невербальних або фізичних дій сексуального характеру, які не спричинили тілесних ушкоджень, метою або наслідком яких є приниження гідності особи, зокрема, шляхом створення залякуваного, ворожого, принизливого або образливого середовища, та не пов’язані із проникненням в тіло іншої особи».

Правники акцентують, що попри те, що зміна і відповідає статті 40 Стамбульській конвенції, але на сьогодні у законодавстві вже передбачено кримінальну відповідальність за низку дій, що можуть становити конкуренцію із новою статтею 173-7 КУпАП.

Зокрема, у статті 153 «Сексуальне насильство» КК передбачено відповідальність за вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи.

Також у статті 154 «Примушування до вступу в статевий зв’язок» КК визнається примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою.

Тоді як у статті 156 «Розбещення неповнолітніх» КК України встановлено відповідальність за вчинення розпусних дій щодо особи, котра не досягла 16-річного віку.

Фахівці побоюються, що у такій ситуації створюються умови, за яких особа зможе уникати кримінальної відповідальності за вчинені злочини, обмежуючись виплатою невеликого штрафу.

І попри те, що метою законопроєкту є приведення норм КУпАП та Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» у відповідність до положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цим явищем та вдосконалення процесуального порядку розгляду таких справ, Комітет зауважив, що вчинення без згоди особи вербальних, невербальних або фізичних дій (зокрема з сексуальним підтекстом), які не спричинили тілесних ушкоджень, метою або наслідком яких є приниження гідності особи, зокрема, шляхом створення залякуваного, ворожого, принизливого або образливого середовища, та які не пов’язані із проникненням в тіло іншої особи та не несуть значної суспільної небезпеки, можуть бути кваліфіковані, наприклад, за статтею 173 «Дрібне хуліганство» або за статтею 173-5 «Мобінг (цькування) працівника» КУпАП.