Рада прийняла в цілому Закон про перезавантаження БЕБ

20 Червня, 2024 в 14:43

Перезавантаження Бюро економічної безпеки стало однією з умов для України у програмі розширеного фінансування МВФ

20 червня Верховна Рада у другому читанні проголосувала законопроєкт № 10439 щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки. Документ підтримали 239 народних обранців.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що текст погоджений з партнерами: з незалежним відбором нового Голови БЕБ, переатестацією та кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці.

Передбачається, що главу БЕБ обиратиме комісія із шести членів, половина з яких — міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Також законопроєкт передбачає переатестацію співробітників Бюро, яку має проводити комісія, яка складається із шести осіб від нового директора БЕБ і шести — від міжнародних партнерів за пропозицією українського бізнесу.

Щоб було справедливо я хочу зараз окремо сказати дякую трьом представникам влади за те, що включилися в перемовини вчора і …ми вийшли всі разом на правильну редакцію: Давіду Арахамії та Юлії Свириденко. Вчора вони значно змінили хід перемовин та Данилу Гетманцеву, за те що витримав всі домовленості і змінив текст в результаті, — написав Железняк.

Своєю чергою, Ніна Южаніна поінформувала, що уся боротьба тривала саме за обрання нового директора і переатестацію його працівників. Тоді як навіть у цьому, за словами нардепки, купа чергових “домовленостей”.

Наприклад, конкурсна комісія має бути призначена Кабінетом Міністрів протягом двох місяців після прийняття цього закону. А який дедлайн щодо обрання нового директор? Довідково: перший директор у 2021 році був призначений через вісім місяців при тому, що все влаштовувало Банкову і ніяких труднощів у них не було. А що буде зараз, коли до конкурсної комісії, а далі і до атестаційної, і до кадрової будуть входити представники, відібрані міжнародниками, і представлятимуть їх думку, — зауважила депутатка.

Окрім того, Южаніна додала, що “строк проведення атестації не може перевищувати 18 місяців з дня призначення на посаду Директора Бюро економічної безпеки України”, зауваживши, що відтак навіть переатестація і оновлення/очищення кадрове відбудеться нескоро.

Раніше ми повідомляли, що на засіданні 11 квітня парламент проголосував у першому читанні законопроєкт №10439 Про удосконалення та перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки України.

Того ж дня 16 бізнес-асоціацій випустили спільну заяву щодо законопроекту. На думку бізнесу в законопроєкті залишились неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ як важливого органу, зокрема, в Урядовому законопроєкті відсутні:

  • Чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію;
  • Включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;
  • Посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;
  • Встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;
  • Надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата.

Голова партії “Слуга народу” Давид Арахамія запевнив, що під час підготовки до другого читання у проєкті закону врахують зауваження МВФ, G7 та бізнесу.

У пояснювальній записці мовиться, проєкт підготовлений на виконання зобов’язань України, взятих згідно з Листом про наміри Уряду України до Міжнародного валютного фонду від 24 березня 2023 року та на виконання пункту 22 Меморандуму про економічну та фінансову політику, пункту 21 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня 2023 року.

Зокрема проєктом Закону запропонували:

  • передбачити вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора Бюро економічної безпеки, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень;
  • уточнити підстави звільнення директора Бюро економічної безпеки;
  • встановити обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ;
  • визначити положення щодо формування та прийняття рішення Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки, уточнити права і обов’язки її членів та встановити, що фінансування діяльності зазначеної Комісії та її членів може здійснюватися шляхом залучення міжнародної технічної допомоги;
  • передбачити обов’язкове проходження атестації заступниками Директора Бюро економічної безпеки в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів, а також через один рік після припинення чи скасування воєнного стану проведення атестації працівників БЕБ, які призначені на посади до набрання чинності цим Законом (у разі його прийняття).

Передбачається, що прийняття та реалізація проєкту акта:

  • сприятиме вдосконаленню правових засад діяльності БЕБ;
  • забезпечить чіткість та прозорість проведення конкурсних процедур на обрання на посаду директора БЕБ;
  • сприятиме забезпеченню комплектування кадрового складу БЕБ професійними, висококваліфікованими та доброчесними працівниками, зокрема керівним складом, відібраним незалежною комісією за участю міжнародних експертів.

Проєкт Закону не належить до регуляторних актів.

Перезавантаження Бюро економічної безпеки стало однією з умов для України в програмі розширеного фінансування МВФ.

Зауважимо, у лютому депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна розкритикувала розгляд та погодження комітетами Верховної Ради урядового законопроєкту № 10439 про реформу БЕБ. Раніше вона наголошувала, що БЕБ має бути органом, який аналізує економічні ризики, збирає інформацію, і тільки на основі такого аналізу ініціює ті чи інші дії щодо підприємців. Також застерегла, що “маски-шоу” повертають Україну у часи Януковича.

Після першого голосування Железняк повідомив, що вдалося змінити.

Ми значно віджали їх по головним правкам: визначальний голос міжнародників; обовʼязкова переатестація.

Водночас додав, що має бути: один, а не два кандидати; детальна прописана переатестація; детально прописана процедура відбору. Усе це також є в зауваженнях бізнесу, МВФ та G7.

Своєю чергою, Центр протидії корупції наголосив, що проєкт не передбачає повноцінного механізму переатестації персоналу, не оновлює процедури з відбору персоналу БЕБ та містить інші недоліки, які буде вкрай важко виправити до другого читання. Раніше через системні недоліки та відсутність погодження з боку партнерів проєкт відправляли на повторне перше читання.

На жаль, за місяць часу розгляду до повторного першого читання в Раді не спромоглися усунути ключових зауважень. Депутати відмовилися врахувати думку міжнародних партнерів та бізнесу, лишивши для Офісу Президента можливість контролювати БЕБ. Наприклад, всі працівники БЕБ, які зараз «співпрацюють» з Олегом Татаровим, з таким законом зможуть так і лишитися в органі, виконуючи незаконні вказівки з ОП, – зазначила тоді Олена Щербан, заступниця виконавчого директора ЦПК.

Зокрема, зазначається, що не враховано критично важливі норми про те, що під час конкурсу з обрання Директора БЕБ конкурсна комісія має запропонувати до призначення лише одного кандидата.

Натомість у проголосованій редакції пропонується на розгляд Кабміну подавати «не більше двох кандидатів». Через це конкурс на визначення директора БЕБ може повторити історію із обранням керівника САП, який через маніпуляції влади проводили понад два роки. У ЦПК наголосили, що подання більше одного кандидата для призначення породжує можливість політичній владі торгуватися з кандидатами за лояльність в обмін на призначення.

Окрім цього, процедура атестації персоналу проголосована в дуже урізаному вигляді, що на практиці може призвести до того, що на посадах залишаться недоброчесні співробітники або вони поновлюватимуться через суди у майбутньому. Також відхилено пропозиції, щоб при переатестації кадрові комісії могли керуватися стандартом доказування обґрунтованим сумнівом. На практиці, це дозволило б не пропускати до роботи в БЕБ осіб з сумнівною репутацією та тих, хто засвітився в корупційних схемах. Без цього стандарту доказування закріпленого на рівні закону суди банально будуть поновлювати на посадах недоброчесних співробітників БЕБ після звільнення.

Крім того, в Раді не внесли зміни до Кодексу законів про працю щодо можливості звільнення співробітників БЕБ, які не пройшли атестацію. Це створює великі ризики поновлення цих осіб на посадах або взагалі їх не звільнення.

У процедурі атестації надважливо, щоб ключові положення були регламентовані на рівні закону. Як-то склад комісій з міжнародниками, основні етапи, критерії перевірки. Без цих вимог на рівні закону процедури буде дуже легко скасувати в суді або зупинити. Водночас без переатестації БЕБ залишиться з новим директором і старим персоналом. За цих умов справді професійні і доброчесні кандидати банально не підуть на конкурс, – додала Олена Щербан.

Також комітет відмовився підтримувати вдосконалення конкурсних процедур для відбору персоналу БЕБ, чіткі правила добору з перевіркою доброчесності та неможливість призначення в БЕБ осіб, які раніше були звільнені через непроходження переатестації.

Комітет також відхилив пропозицію про залучення до конкурсних комісій з відбору персоналу БЕБ та атестаційних комісій експертів делегованих міжнародними партнерами.

Усі ці положення, на думку ЦПК, є критичними для повноцінної реформи БЕБ. Вони враховують негативний досвід конкурсних процедур до НАБУ і САП, а також помилки здійснені під час переатестації прокурорів та поліцейських.

ЦПК закликав депутатів врахувати до другого читання всі критичні норми, необхідні для повноцінної реформи.

Тоді ж посли держав G7 у листі до керівництва українських органів влади застерегли від ухвалення реформи Бюро економічної безпеки, яка не відповідає вимогам європейської інтеграції та програми Міжнародного валютного фонду, повідомляє ЄП, посилаючись на текст лист, який є у розпорядженні видання.

Зазначається, що лист написали на ім’я голови парламенту Руслана Стефанчука, також він адресований прем’єру Денису Шмигалю, голові Офісу президента Андрію Єрмаку та ще кільком урядовцям і парламентарям із правоохоронного та фінансового комітетів.

Посли G7 наголосили, що реформа БЕБ повинна містити чотири ключові положення:

  1. Відкритий і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ.
  2. Незалежний аудит діяльності БЕБ через один і три роки після призначення нового директора.
  3. Можливість звільнення директора БЕБ на підставі висновків аудиту й неможливість звільнення рішенням уряду на підставі “незадовільних результатів” роботи.
  4. Переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових протягом року після призначення нового директора за прозорою та врегульованою законом процедурою.

Посли G7 акцентували, що ухвалення будь-якого документа без вказаних складових негативно вплине на фіскальну стабільність країни та виконання умов програми МВФ і європейської інтеграції.

Щобільше, у листі наполегливо рекомендували не включати в закон про БЕБ будь-які положення, які “підривають незалежність інших інституцій”.