Рада проголосувала у першому читанні законопроєкт щодо роботи БЕБ

11 Квітня, 2024 в 11:35

Зазначається, що проєкт підготовлений на виконання зобов’язань України, взятих згідно з Листом про наміри Уряду України до Міжнародного валютного фонду від 24 березня 2023 року та на виконання пункту 22 Меморандуму про економічну та фінансову політику, пункту 21 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня 2023 року

На засіданні 11 квітня Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкт №10439 Про удосконалення та перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки України. Підтримала документ 264 парламентарів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

11 квітня 16 бізнес-асоціацій випустили спільну заяву щодо законопроекту. На думку бізнесу в законопроєкті залишились неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ як важливого органу, зокрема, в Урядовому законопроєкті відсутні:

  • Чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію;
  • Включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;
  • Посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;
  • Встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;
  • Надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата.

У пояснювальній записці мовиться, проєкт підготовлений на виконання зобов’язань України, взятих згідно з Листом про наміри Уряду України до Міжнародного валютного фонду від 24 березня 2023 року та на виконання пункту 22 Меморандуму про економічну та фінансову політику, пункту 21 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня 2023 року.

Зокрема проєктом Закону запропонували:

  • передбачити вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора Бюро економічної безпеки, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень;
  • уточнити підстави звільнення директора Бюро економічної безпеки;
  • встановити обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ;
  • визначити положення щодо формування та прийняття рішення Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки, уточнити права і обов’язки її членів та встановити, що фінансування діяльності зазначеної Комісії та її членів може здійснюватися шляхом залучення міжнародної технічної допомоги;
  • передбачити обов’язкове проходження атестації заступниками Директора Бюро економічної безпеки в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів, а також через один рік після припинення чи скасування воєнного стану проведення атестації працівників БЕБ, які призначені на посади до набрання чинності цим Законом (у разі його прийняття).

Передбачається, що прийняття та реалізація проєкту акта:

  • сприятиме вдосконаленню правових засад діяльності БЕБ;
  • забезпечить чіткість та прозорість проведення конкурсних процедур на обрання на посаду директора БЕБ;
  • сприятиме забезпеченню комплектування кадрового складу БЕБ професійними, висококваліфікованими та доброчесними працівниками, зокрема керівним складом, відібраним незалежною комісією за участю міжнародних експертів.

Проєкт Закону не належить до регуляторних актів.

Железняк повідомив, що вдалося змінити під час голосування.

Ми значно віджали їх по головним правкам: визначальний голос міжнародників; обовʼязкова переатестація.

Водночас додав, що має бути: один, а не два кандидати; детальна прописана переатестація; детально прописана процедура відбору. Усе це також є в зауваженнях бізнесу, МВФ та G7.

Своєю чергою, Центр протидії корупції наголосив, що проєкт не передбачає повноцінного механізму переатестації персоналу, не оновлює процедури з відбору персоналу БЕБ та містить інші недоліки, які буде вкрай важко виправити до другого читання. Раніше через системні недоліки та відсутність погодження з боку партнерів проєкт відправляли на повторне перше читання.

На жаль, за місяць часу розгляду до повторного першого читання в Раді не спромоглися усунути ключових зауважень. Депутати відмовилися врахувати думку міжнародних партнерів та бізнесу, лишивши для Офісу Президента можливість контролювати БЕБ. Наприклад, всі працівники БЕБ, які зараз «співпрацюють» з Олегом Татаровим, з таким законом зможуть так і лишитися в органі, виконуючи незаконні вказівки з ОП, – зазначає Олена Щербан, заступниця виконавчого директора ЦПК.

Зокрема, зазначається, що не враховано критично важливі норми про те, що під час конкурсу з обрання Директора БЕБ конкурсна комісія має запропонувати до призначення лише одного кандидата.

Натомість у проголосованій редакції пропонується на розгляд Кабміну подавати «не більше двох кандидатів». Через це конкурс на визначення директора БЕБ може повторити історію із обранням керівника САП, який через маніпуляції влади проводили понад два роки. У ЦПК наголосили, що подання більше одного кандидата для призначення породжує можливість політичній владі торгуватися з кандидатами за лояльність в обмін на призначення.

Окрім цього, процедура атестації персоналу проголосована в дуже урізаному вигляді, що на практиці може призвести до того, що на посадах залишаться недоброчесні співробітники або вони поновлюватимуться через суди у майбутньому. Також відхилено пропозиції, щоб при переатестації кадрові комісії могли керуватися стандартом доказування обґрунтованим сумнівом. На практиці, це дозволило б не пропускати до роботи в БЕБ осіб з сумнівною репутацією та тих, хто засвітився в корупційних схемах. Без цього стандарту доказування закріпленого на рівні закону суди банально будуть поновлювати на посадах недоброчесних співробітників БЕБ після звільнення.

Крім того, в Раді не внесли зміни до Кодексу законів про працю щодо можливості звільнення співробітників БЕБ, які не пройшли атестацію. Це створює великі ризики поновлення цих осіб на посадах або взагалі їх не звільнення.

У процедурі атестації надважливо, щоб ключові положення були регламентовані на рівні закону. Як-то склад комісій з міжнародниками, основні етапи, критерії перевірки. Без цих вимог на рівні закону процедури буде дуже легко скасувати в суді або зупинити. Водночас без переатестації БЕБ залишиться з новим директором і старим персоналом. За цих умов справді професійні і доброчесні кандидати банально не підуть на конкурс, – додає Олена Щербан.

Також комітет відмовився підтримувати вдосконалення конкурсних процедур для відбору персоналу БЕБ, чіткі правила добору з перевіркою доброчесності та неможливість призначення в БЕБ осіб, які раніше були звільнені через непроходження переатестації.

Комітет також відхилив пропозицію про залучення до конкурсних комісій з відбору персоналу БЕБ та атестаційних комісій експертів делегованих міжнародними партнерами.

Усі ці положення, на думку ЦПК, є критичними для повноцінної реформи БЕБ. Вони враховують негативний досвід конкурсних процедур до НАБУ і САП, а також помилки здійснені під час переатестації прокурорів та поліцейських.

ЦПК закликав депутатів врахувати до другого читання всі критичні норми, необхідні для повноцінної реформи.