Рада проголосувала Закон щодо посилення захисту прав добросовісного набувача

Майно не може бути витребувано, якщо з дати проведення державної реєстрації права власності минуло більш як 10 років

12 березня Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача (реєстр. №12089).

Закон передбачає, що майно не може бути витребувано, якщо з дати проведення державної реєстрації права власності минуло більш як 10 років. Це не стосується об’єктів критичної інфраструктури, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави,  об’єктів та земель оборони, територій природно-заповідного фонду, пам’яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.

Крім того, Закон захищає права та інтереси добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи територіальної громади та розв’язує питання компенсації при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади.

Додамо, у лютому Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні проєкт закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача (реєстр. №12089), підготовлений до розгляду Верховною Радою України в другому читанні, та за підсумками розгляду ухвалив рішення: рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому у редакції, запропонованій Комітетом.

Законопроектом пропонували доповнити Цивільний кодекс України положеннями, спрямованими на посилення захисту прав та інтересів добросовісного набувача об’єктів державної та комунальної власності шляхом встановлення спеціальної позовної давності до вимог витребування такого майна й механізму вирішення спорів щодо володіння, розпорядження або користування незаконно відчуженим державним чи комунальним майном і питання компенсації добросовісному набувачеві вартості такого майна у разі його витребування на користь держави чи територіальної громади, а також визначення чітких вимог до проведення оцінки майна щодо об’єктів, які вибули з володіння держави, якими керуватиметься суд під час вирішення питання про компенсацію добросовісному набувачеві ринкової вартості майна, у тому числі з урахуванням особливостей визначення вартості земельних ділянок. Крім того, пропонується внесення змін до Господарського і Цивільного процесуальних кодексів України щодо порядку прийняття і розгляду судом позовної заяви про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, порядку внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, вирішення питання компенсації добросовісному набувачеві вартості такого майна у разі його витребування на користь держави чи територіальної громади, вирішення питання про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача або про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки), а також Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” щодо порядку оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Комітет зазначив, що ухвалення законопроекту забезпечить захист прав та інтересів добросовісного набувача та унеможливлення випадків додаткового звернення добросовісного набувача до держави щодо відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок витребування майна (якщо держава не забезпечила непорушність права власності), а також захист прав та інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, оскільки ці суб’єкти зможуть отримувати відшкодування шкоди від осіб, які безпосередньо її завдали.

• Коли держава не забезпечила непорушність права власності при витребуванні майна у добросовісного набувача, завжди є ті, хто має відповідати за прийняті рішення чи бездіяльність. І у таких випадках важливо дотримати баланс між інтересами держави та приватного власника.
• Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
• Відвід у кримінальному процесі – це усунення учасників кримінального процесу від участі у справі за заявою сторони, прокурора (або за власною ініціативою того, хто відводиться — самовідвід) за наявності передбачених процесуальним законом обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості.
• Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.