Проведення індексації зарплати у 2024 році: роз’яснення Держпраці

8 Січня, 2024 в 12:13

У 2024 році поновили право на проведення індексації заробітної плати працівників

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» призупинили дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” у 2023 році. Тобто, роботодавці у 2023 році були звільнені від обов’язку щодо нарахування індексації заробітної плати.

Індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексація є державною соціальною гарантією, яка встановлюється з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні й організаційні основи підтримання купівельної спроможності громадян при зростанні цін визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», норми якої поширюються на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та господарювання, а також на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Попри воєнний стан, обов’язок індексувати зарплату працівників залишається. Тому тим працівникам, які отримають зарплату (навіть в умовах часткової зайнятості), треба нарахувати індексацію.

Правила обчислення ІСЦ для проведення індексації та нарахування сум індексації визначено Порядком №1078.

Індексувати зарплату слід, коли розрахований ІСЦ перевищить поріг індексації (наразі 103%). ІСЦ має обчислюватися наростаючим підсумком.

При підвищенні окладів значення індексу у місяці підвищення приймається за 1 або 100%. Місяць підвищення окладу неофіційно називається базовим та індексація в цьому місяці не проводиться. Але це тільки, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.

Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

Якщо сума підвищення заробітної плати менша ніж сума індексації, яка складається на момент підвищення, то сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення зарплати. Різниця (теж неофіційно, за старими правилами) отримує назву фіксованої індексації, і нараховуватиметься до тих пір, доки оклад не зросте на суму, яка дорівнюватиме або перевищуватиме суму індексації (нової та фіксованої разом) в місяці підвищення.

Для підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, слід пам’ятати про таке. Підвищення заробітної плати у зв’язку зі зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче від норм, визначених Законом про індексацію та Порядком №1078.

Постановою № 287 введені правила нарахування індексації у разі підвищення окладів не з 1 числа місяця. У такому випадку сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У Держпраці нагадали, що з 1 січня 2024 року обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадять наростаюче підсумком (ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9.11.2023 № 3460-IX).

Тобто, у 2024 році поновили право на проведення індексації заробітної плати працівників.

Індексацію грошових доходів громадян зобов’язані проводити всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи – підприємці, які використовують працю найманих працівників.

Підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюють з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опублікували індекс споживчих цін. Його публікує Держстат не пізніше 10 числа кожного місяця (Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078).

Тобто базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року. Якщо ж у січні буде підвищено заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024 року.

Раніше Головне управління ДПС у Київській області поінформувало, що 1 січня набирав чинності Закон України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Законом №3460 встановлено, що мінімальна заробітна плата становить:

з 1 січня 2024 року – 7100 грн.
з 1 квітня 2024 року – 8000 грн.

У погодинному розмірі: з 01 січня – 42,6 грн, з 01 квітня – 48 грн.

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць з 01 січня 2024 року становитиме:

Загальний показник – 2920 грн.
Діти до 6 років – 2563 грн.
Діти від 6 до 18 років – 3196 грн.
Працездатні особи – 3028 грн.
Особи, які втратили працездатність – 2361 грн.

Протягом 2024 року розмір прожиткового мінімуму залишиться без змін.

Водночас наведені показники вплинуть на зміни в оподаткуванні діяльності фізичних осіб – підприємців:

– Ліміти річного доходу для ФОП

Ліміт доходів ФОП на спрощеній системі оподаткування, який є граничною межею, при перевищенні якої її можуть перевести на загальну систему оподаткування, прив’язаний до мінімальної заробітної плати, тож у 2024 році ліміти є такими:

для 1 групи – 1 185 700 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);
для 2 групи – 5 921 400 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);
для 3 групи – 8 285 700 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати).

– Єдиний податок

Суми єдиного податку для 1 та 2 групи ФОП прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Відповідно, у 2024 році сума єдиного податку щомісяця становитимуть:

для 1 групи ФОП – 302,80 грн (10 % від прожиткового мінімуму);
для 2 групи ФОП – 1420 грн, (20 % від мінімальної зарплати);
для 3 групи ФОП ставки не зміняться порівняно з 2023 роком: 3 % від доходів для платників ПДВ; 5 % від доходів для неплатників ПДВ.

– Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування

З 1.01.2024 розміри ЄВ є такими: мінімальний ЄВ – 1562 грн за місяць (22 % від мінімальної зарплати 7100 грн); максимальний ЄВ – 23430 грн за місяць (22 % від 15 мінімальних зарплат).

З 1.04.2024 розміри ЄВ становитимуть: мінімальний ЄВ – 1760 грн за місяць (22 % від мінімальної зарплати 8000 грн); максимальний ЄВ – 26400 грн за місяць (22 % від 15 мінімальних зарплат).

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

– Оплата праці у грошовому виразі, яка включає:

оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками,
доплати,
надбавки,
премії,
гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством,
інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

– Пенсії з урахуванням (крім тих, які зазначені у п. 3 Порядку):

надбавок,
доплат,
підвищень до пенсії,
додаткової пенсії,
цільової грошової допомоги на прожиття,
пенсії за особливі заслуги перед Україною;
щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії

– Стипендії

– Соціальні виплати:

допомога по безробіттю,
матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного,
щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим),
щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
страхова виплата дитині, яка народилась особою з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності.

– Грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

– Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Норми та гарантії в оплаті праці, встановлені у КЗпП України та ст. 12 Закону України «Про оплату праці», є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. Індексація зарплати належить до мінімальних державних гарантій з оплати праці. Невиконання роботодавцем обов’язку щодо індексації зарплати є недотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці. Фінансові санкції до роботодавця за непроведення індексації застосовують органи Держпраці. Якщо роботодавець не нараховує індексацію зарплати, його можуть притягти до відповідальності.

За непроведення індексації зарплати працівників передбачена фінансова, адміністративна і кримінальна відповідальність.

Фінансові санкції за таке порушення застосовуються згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП України (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці). Штраф за таке порушення значний – 10 МЗП за кожного працівника, чия зарплата не проіндексована.

Адміністративна відповідальність установлена ст. 41 КУпАП. Органи Держпраці не накладають штрафи за цією статтею, але у них є право складати протоколи про таке правопорушення. А розглядає такі справи виключно суд.

Кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 175 КК за безпідставну невиплату зарплати (зокрема й індексації) більше ніж за один місяць, але тільки за наявності наміру в роботодавця.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачає підвищення у 2024 році, зокрема, розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років.
На що вплинуть нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму: роз’яснення ДПС.
Право на призначення субсидії мають сім’ї, у яких розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання перевищує обсяг визначеного Кабінетом Міністрів України обов’язкового платежу. Розмір обов’язкового платежу визначається для кожного домогосподарства індивідуально в залежності від сукупного доходу.