Президент уніс до Ради проєкт про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду: деталі
Україна має зобов’язання щодо ратифікації Римського Статуту в Угоді про Асоціацію з ЄС
15 серпня Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону “Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього”. Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра пояснила, що значить для нашої держави ратифікація Римського статуту.
Покарання російських злочинців
Завдяки залученню України до МКС вдасться збільшити ефективність роботи МКС щодо України, притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України. Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому. МКС видав вже шість ордерів на арешт російських злочинців, зокрема Путіна, армійської верхівки: Шойгу, Герасимова та інших генералів. Наша участь у роботі МКС дозволить посилити розгляд поточних справ, відкрити нові і забезпечити справедливе покарання для всіх російських злочинців.
Відстоювання інтересів України в МКС
Україна зможе:
- брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
- висувати свого кандидата на посаду судді;
- затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського Статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових.
Євроінтеграція України та виконання нашої частини безпекових угод.
Україна має зобов’язання щодо ратифікації Римського Статуту в Угоді про Асоціацію з ЄС (стаття 8.) Крім того, це одна з вимог нашого вступу до блоку. Низка вже підписаних безпекових угод з країнами також містять положення щодо ратифікації Римського Статуту, зокрема, з Нідерландами та Німеччиною. За умовами безпекових угод, ми отримуємо від партнерів військову, фінансову та дипломатичну підтримку, а взамін проводимо реформи та гармонізуємо наше законодавство. Тому ратифікація стане потужним сигналом нашої відданості своїм зобов’язанням.
Компенсація українцям, які постраждали від російських злочинів
Повноцінна участь України у МКС (для якої потрібна ратифікація) спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси отримання компенсацій для потерпілих від російських злочинів.
Захист наших військових
По-перше, Україна вже повністю визнала юрисдикцію МКС з 21 листопада 2013 року двома відповідними заявами, а Офіс Прокурора МКС розпочав розслідування ситуації в Україні, “охоплюючи, у такий спосіб, будь-які попередні та поточні звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяностi чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України, будь-якою особою” – без обмежень за громадянством.
По-друге, відповідно до компліментарності – фундаментального принципу роботи МКС – наші громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати до відповідальності за міжнародні злочини.
Але найважливішим є те, що, Україна ратифікує Римський Статут із заявою по ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації, – зауважила Мудра.
Також наголошується, що ратифікація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду посилить позицію України на міжнародній арені та дозволить отримати кращі можливості для переслідування росіян за їхні злочини і захистити громадян України. Участь в роботі МКС також є частиною нашої інтеграції до простору розвинутих, демократичних країн Європи і світу. Ми приймаємо правила гри та багато чого отримуємо взамін, як держава, позаяк суспільство.
Довідка. Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але досі не ратифікувала його, попри зобов’язання, взяті після укладення угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році. Римський статут встановлює правила для Міжнародного кримінального суду, що має юрисдикцію над вагомими злочинами за міжнародним правом: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Зараз учасниками статуту є 123 країни.
- 22 листопада 2023 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 8329, яким планують застосувати низку законодавчих змін з метою посилення протидії домашньому насильству.
- Діяння, визначені у ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.
- Ратифікувавши в червні 2022 року Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульську конвенцію), Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити розслідування, кримінальне переслідування та ліквідацію насильства стосовно жінок і домашнього насильства, яке вчинене також і щодо чоловіків і дітей (хлопців та дівчат). Переслідування має відбуватися незалежно від наявності поданої жертвою заяви й уможливить продовження провадження у справі в разі відкликання такої заяви чи скарги.
- З 4 березня в Україні діє перший портал повідомлень про матеріали, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми в мережі – StopCrime. Повідомити про можливий злочин на тему сексуального насильства над дітьми в інтернеті можна за посиланням.