Президент підписав Закон щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках

26 Березня, 2024 в 11:08

Метою Закону є «побудова на українських ринках капіталу та організованих товарних ринках, створення яких було забезпечено раніше прийнятими законами, ефективної системи здійснення регулювання, нагляду та запобігання зловживанням»

Президент підписав Закон (№5865) «Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках».

У картці законопроєкту зазначили, що 22 березня Закон повернуто з підписом президента.

Верховна Рада України на пленарному засіданні 22 лютого проголосувала проєкт закону.

У пояснювальній записці до документа зазначили, що одним із зобов’язань України, взятих відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, підписаного з Міжнародним валютним фондом 2 червня 2020 року, було передбачено (пункт 24 підрозділу С «Політика у фінансовому секторі» Меморандуму) «прийняття законопроєкту, який посилює незалежність та інституційну спроможність, повноваження щодо транскордонної та внутрішньої співпраці, та правозастосовні повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для того, щоб забезпечити дотримання нею стандартів IOSCO». Згадана міжнародна фінансова організація (International Organization of Securities Commissions – Міжнародна організація комісій з цінних паперів) об’єднує понад 100 національних органів регулювання ринків цінних паперів зі всього світу.

Необхідно зазначити, що НКЦПФР є членом Міжнародної організації комісій з цінних паперів з 1996 року, проте НКЦПФР й досі не приєдналась до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією Міжнародної організації комісій з цінних паперів (Меморандум IOSCO) та не набула статусу повноцінного членства у цій організації. Зазначене негативно впливає як на ефективність державного регулювання українського ринку капіталів, зокрема, внаслідок неможливості отримання допомоги, зокрема інформаційної, в рамках міжнародної співпраці, так й, загалом на міжнародний інвестиційний імідж України. Натомість однією з передумов набуття повноцінного членства в IOSCO, є, зокрема, законодавче забезпечення високого рівня інституційної спроможності національного регулятора, а також наділення НКЦПФР можливостями для обміну фінансовою інформацією (зокрема, яка містить банківську таємницю), проведення досліджень та здійснення інших заходів на ринках, зокрема, в рамках міжнародної співпраці.

Слід зауважити, що стандарти IOSCO встановлюють ряд вимог до рівня незалежності регуляторного органу. Зокрема, передбачено, що він повинен функціонувати так, щоб не виникало перешкод у його незалежності та підзвітності. При цьому, незалежність регулятора залежить, зокрема, й від рівня забезпечення його фінансування. Регулятор, згідно з вимогами IOSCO, повинен мати адекватне фінансування для здійснення своїх повноважень і обов’язків та мати стабільні й постійні джерела фінансування, яке повинно бути достатнім для задоволення його регуляторних та операційних потреб.

Рівень спроможності та незалежності регулятора, який би, зокрема, відповідав принципам IOSCO, може бути досягнутий шляхом законодавчого закріплення гарантій інституційної спроможності та фінансової незалежності НКЦПФР, що повинно забезпечуватись достатністю власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання її функцій, реалізації відповідних програм і забезпечення достатнього рівня заробітної плати працівників. Досвід країн з розвинутою економікою свідчить про можливість використання альтернативних шляхів фінансування регуляторів ринків цінних паперів коштом недержавних джерел. Можна відзначити, що навіть при наявності фінансування регулятора з державного бюджету, певна (в деяких країнах значна) частина надходжень, отримується з інших джерел фінансування. Так, зокрема, фінансування регуляторів ринку цінних паперів Швеції (FI) та Хорватії (FSA) здійснюється коштом адміністративних доходів, платежів нагляду та штрафних санкцій; Польщі (КNF) та Англії (FCA Uk) – коштом платежів нагляду та штрафних санкцій, а Німеччини (BaFin) – коштом платежів нагляду та адміністративних доходів.

З огляду на це, потребує законодавчого врегулювання забезпечення інституційної спроможності та фінансової незалежності українського регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків, підвищення ефективності захисту інвесторів, споживачів фінансових послуг та інших учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків від зловживань на зазначених ринках, а також норми щодо забезпечення міжнародної співпраці НКЦПФР.

Крім наведеного вище, необхідно зазначити, що Верховною Радою України 2 лютого 2021 року було прийнято Постанову № 1165-IX «Про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік». Пунктом 138 (питання захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу) підрозділу 6.4 «Розвиток фінансового сектору» Розділу 6 «Фінансова система» затвердженого Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2021 рік передбачено подання не пізніше жовтня 2021 року Проекту Закону, яким має бути врегульовано питання захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу. Також Планом зазначено, що Комітетом Верховної Ради України, відповідальним за реалізацію згаданого пункту, є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Питання захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу та організованих товарних ринках неможливо без законодавчого запровадження належних механізмів та інструментів реалізації регулювання та нагляду у цій сфері компетентним державним органом – Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Насамперед, таке законодавче врегулювання повинно також полягати, зокрема, у вже зазначеному вище підвищенні інституційної спроможності НКЦПФР.

Зазначається, що законопроєкт розроблено з метою побудови на українських ринках капіталу та організованих товарних ринках, створення яких було забезпечено раніше прийнятими законами, ефективної системи здійснення регулювання, нагляду та запобігання зловживанням відповідно до Принципів Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) та іншою міжнародною практикою, що також дозволить реалізувати зобов’язання відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом.

Окрім того, законопроєкт має на меті виконання пункту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік щодо питання захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу.

Законом, зокрема, передбачається:

Викладення в новій редакції застарілого Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” (Колишня назва “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”), прийнятого у 1996 році.
Суттєве посилення інституційної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Суттєве посилення НКЦПФР, яке відбувається як шляхом нових повноважень (зокрема, можливість проведення розслідувань правопорушень на ринках капіталу), так і збільшення незалежності, зокрема, матеріально-технічного забезпечення, зокрема, оплати праці.
Запровадження значної кількості новацій в регулюванні ринків капіталу та організованих товарних ринків, зокрема, у частині міжнародного співробітництва з іноземними фінансовими регуляторами, щодо появи механізмів повідомлень про правопорушення на ринках тощо.
Поява нового потужного фінансового регулятора, який матиме достатньо повноважень та можливостей для забезпечення всебічного контролю та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Застосування фінансових санкцій за порушення на ринках капіталу та товарних ринках до фізичних осіб в розмірі до 2,5 мільйонів гривень, до юридичних осіб в розмірі до 10 мільйонів гривень або до 5 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи.
Викладення у новій редакції Закону структуровано таким чином, щоб забезпечити поступове набрання чинності окремими складовими (наприклад, щодо фінансування НКЦПФР коштом внесків учасників ринків, положення щодо великих (орієнтовно європейських рівнів) штрафних санкцій, щодо зазначених інформаторів тощо — відкладаються на пізніші дати 2026, 2028).

Передбачається, що закон дозволить:

з метою запобігання зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках побудувати ефективну систему нагляду та правозастосування на зазначених українських ринках відповідно до Принципів IOSCO та положеннями відповідних актів Європейського Союзу, що регулюють питання у сфері боротьби зі зловживаннями на ринку;
з метою виконання Україною зобов’язання, визначеного пунктом 24 Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну і фінансову політику, забезпечити приведення повноважень, незалежності та інституційної спроможності національного регулятора фондового ринку у відповідність з Принципам IOSCO;
з метою забезпечення виконання Україною вимог, необхідних для приєднання українського регулятора фондового ринку до Меморандуму IOSCO, забезпечити правові умови для здійснення ним міжнародної співпраці в сфері боротьби зі зловживаннями на ринку;
українському регулятору ринків капіталу та організованих товарних ринків досягти відповідності загальноприйнятим стандартам функціонування зазначених ринків, які втілені в Принципах та цілях регулювання ринку цінних паперів Міжнародної організації комісій з цінних паперів, підписати Меморандуму IOSCO та набути статусу повноцінного члена цієї міжнародної фінансової організації;
покращити дисциплінованість учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків та сприяти боротьбі з порушеннями законодавства на зазначених ринках;
збільшити інвестиційну привабливість економіки України, зокрема через підвищення довіри до ефективності державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та рівня захищеності інвесторів.

Ухвалення Закону було умовою виділення Україні 1,5 млрд доларів позики на розвиток (DPL) Світовим банком.

Верховна Рада України 23 лютого прийняла проєкт Постанови «Про визнання права інгуського народу на створення незалежної суверенної національної держави, засудження злочинів Росії проти інгушів та відновлення територіальної цілісності Інгушетії» (реєстр. №10344 від 14.12.2023), внесений народним депутатом України Тарутою С.О. та ін.
23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому Закон про доброчесне лобіювання. Законопроєкт №10337 підтримали 236 голосами народних депутатів.
Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, який має на меті унеможливити прояви «співпраці» виробників, дистриб’юторів лікарських засобів та представників фармацевтичних компаній з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції.
Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.