Права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна: пояснення Мін’юсту

Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень

Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. У Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції пояснили права та інтереси дітей під час вчинення таких правочинів.

Згідно зі статтею 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Стаття 32 ЦК України визначає обсяг цивільних майнових прав. Крім правочинів, передбачених статтею 31 Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1. самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
2. самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
3. бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
4. самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).

Так, неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Згідно зі статтею 154 СК України на батьків покладається обов’язок із захисту майнових прав дітей.

• Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
• Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
• Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Крім батьків захист майнових прав дітей здійснюється компетентними державними органами, органами місцевого самоврядування.

Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.

При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.

Майно, призначене для розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо) є власністю дитини.

Майно, набуте батьками і дітьми коштом їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Фахівці акцентують, що батьки зобов’язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1. відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
2. видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
3. вчиняти правочини щодо:

• об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Раніше ми пояснили питання порядку та способів призначення аліментів.

Також повідомляли про позицію колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 28.09.2023 у справі №495/922/21. Так, злісне невиконання особою свого обов’язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (ст. 164 КК), що підтверджується сукупністю зібраних доказів, не може виправдовуватися відсутністю в засудженого можливостей для працевлаштування водієм міжнародних перевезень внаслідок обмеження права виїзду чоловіків за межі України, якщо так чи інакше без будь-яких об’єктивних перешкод особа не вчиняє жодних заходів для працевлаштування в межах України, ігноруючи тривало та пасивно виконання покладених на неї обов’язків зі сплати аліментів на утримання дітей.

Тоді як заборгованість зі сплати аліментів не є підставою для збільшення частки в майні одного з подружжя, однак у разі зростання заборгованості за аліментами сторони не позбавлені можливості в порядку статті 190 СК України укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, зазначив Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 521/11825/20.

• Станом на 15 грудня 2023 року в реєстрі нараховувалося 192 150 боржників по аліментах, свідчать дані з Єдиного реєстру боржників.
• Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
• Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
• Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.