Подання заяви до Європейського суду з прав людини

20 Лютого, 2024 в 12:24

Кожна заява, відповідно до статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому Секретаріатом, якщо Суд не вирішить інакше. Заява повинна містити всю інформацію, яка вимагається у відповідних частинах формуляра

Повномасштабне вторгнення російської армії, фактично, зачепило усі права людини в Україні. Проте до Європейського суду з прав людини українці найчастіше звертаються зі скаргами щодо полону чи зникнення людей.

Також доволі поширеними є заяви щодо пошкодження, знищення майна чи відсутності доступу до майна на окупованих територіях.

Європейський суд з прав людини — міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і включає всі питання, які стосуються тлумачення і застосування конвенції, включно з міждержавними справами й скаргами окремих осіб.

Європейський суд з прав людини має право:

  • розглядати індивідуальні та міждержавні скарги, подані до Європейського суду з прав людини проти одного або декількох держав — членів Ради Європи або проти Європейського союзу;
  • визнавати факт того, що було порушено, те чи інше право заявника;
  • присудити заявнику виграну, справедливу компенсацію;
  • тлумачити Конвенцію про захист прав людини та основних свобод;
  • встановлювати факт того, що будь-яке порушення в певній державі має масовий характер через системність проблеми, у зв’язку, з чим наказувати цій державі вжити заходів щодо виправлення цього недоліку;
  • розглядати запит комітету міністрів Ради Європи з питання про те, чи не порушила держава — відповідач своє зобов’язання по виконанню постанов (рішень) Європейського суду з прав людини;
  • давати тлумачення раніше винесеної постанови на запит Комітету Міністрів Ради Європи;
  • виносити Консультативні висновки про тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод, з питань, не пов’язаних з розглядом справ

Перш ніж скарга буде подана до Суду, необхідно суворо дотримуватися низки неодмінних умов. Юрисконсульт ЄСПЛ  виділяє : 1) процесуальні підстави неприйнятності; 2) підстави неприйнятності, що стосуються юрисдикції Суду; 3) неприйнятність, що ґрунтується на суті скарги.

Серед них:

  • Предметом скарги можуть бути тільки права й свободи, які гарантуються Конвенцією або її протоколами. Перелік цих прав є досить широким, але в ньому відсутні деякі права, присутні в українському і новітньому конституційному законодавстві. Зокрема, Конституція України (глава 2, «Права і свободи людини і громадянина»), охоплюючи всі права людини, про які йдеться у Конвенції, називає і деякі інші, наприклад, працівники мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, кожен, хто працює, має право на відпочинок, кожен має право на житло, право на соціальне забезпечення та ін. Ці права закріплені в іншій конвенції Ради Європи — Європейська соціальна хартія Європейської соціальної хартії, однак юрисдикція Європейського суду заснована виключно на конвенції про захист прав людини та основних свобод.
  • Відповідно до статті 34 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які стверджують, що заяви про порушення з боку держав-учасниць конвенції (вони називаються в конвенції високими договірними сторонами) їхніх прав, визнаних у конвенції або в протоколах до неї. Це означає те, що заявнику необов’язково бути громадянином держави — члена Ради Європи або взагалі громадянином держави, на яку він подає скаргу. Найчастіше при розгляді скарг Суду доводиться мати справу з так званими прямими (безпосередніми) жертвами: звертається особа безпосередньо та, яка стала жертвою порушення її права.

Важливою функцією Європейського суду є забезпечення неухильного дотримання і виконання норм Конвенції її державами-учасницями. Він здійснює це завдання шляхом розгляду і вирішення саме якихось конкретних справ, прийнятих ним до провадження на основі індивідуальних скарг, поданих:

  • фізичною особою;
  • групою осіб;
  • неурядовою організацією.

Можливе подання скарги на порушення Конвенції державою-членом Ради Європи з боку іншої держави-члена.

  1. Скарга повинна бути подана не пізніше ніж через 4 місяці після остаточного розгляду питання компетентним державним органом. Цей термін відновленню не підлягає.
  2. Скаржитися можна тільки на ті порушення, які відбулись після дати ратифікації конвенції державою.
  3. Для того, щоб скарга була визнана прийнятною по суті, заявник повинен використати всі внутрішньодержавні засоби захисту свого права, і насамперед судові засоби такого захисту. Для України вичерпанням національних засобів правового захисту буде проходження заявником першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
  4. Скарги, що направляються до Європейського суду, повинні стосуватися подій, за які несе відповідальність державна влада. Скарги проти приватних осіб організацій Європейським судом не приймаються до розгляду.

Фахівці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції акцентують на деталі заповнення заяви до ЄСПЛ. Адже Європейський суд із прав людини  не розглядатиме неправильно оформлені заяви, хоч би які звірства там були описані.

Отже, кожна заява, відповідно до статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому Секретаріатом, якщо Суд не вирішить інакше. Заява повинна містити всю інформацію, яка вимагається у відповідних частинах формуляра.

У заяві мають бути зазначені:

  • ім’я, дата народження, громадянство та адреса заявника і, якщо заявник є юридичною особою, повна назва, дата створення чи реєстрації, офіційний реєстраційний номер (за наявності) та офіційна адреса;
  • якщо у заявника є представник, ім’я останнього, адреса, номери телефону і факсу та електронна адреса;
  • якщо у заявника є представник, дата та оригінал підпису заявника в розділі формуляра, відведеного для довіреності; також у цьому розділі формуляра має бути оригінал підпису представника на підтвердження його/її згоди діяти в інтересах заявника;
  • найменування Договірної Сторони або Сторін, проти яких подається заява;
  • стислий і розбірливий виклад фактів;
  • стислий і розбірливий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;
  • стислий виклад інформації про дотримання заявником умов прийнятності, викладених у статті 35 § 1 Конвенції.

Стислого викладу у формулярі має бути достатньою для того, щоб Суд міг визначити суть та обсяг заяви, не звертаючись до інших документів. Проте, заявник може доповнити цю інформацію у вигляді додатків до формуляру з викладом подробиць щодо фактів, стверджуваних порушень Конвенції та відповідних аргументів. Ця інформація повинна бути викладена не більше, ніж на 20-ти сторінках.

Формуляр повинен бути підписаний заявником чи його представником.

До нього слід додати:

  • копії документів щодо судових та інших рішень чи заходів, на які скаржиться заявник;
  • копії документів та рішень, які показують, що заявник використав усі внутрішні засоби правового захисту, а також дотримався терміну, вказаного у статті 35 § 1 Конвенції;
  • за наявності, копії документів стосовно будь-якої іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання, які мають відношення до справи;
  • якщо заявник є юридичною особою, документ(и) на підтвердження того, що фізична особа, яка подала заяву, має право або уповноважена представляти інтереси заявника.

Документи, які додаються на підтримку заяви, повинні бути надані в хронологічному порядку, пронумеровані та чітко позначені.

Заявники, які не бажають оприлюднення перед громадськістю даних про свою особу, мають це зазначити і також викласти підстави, які б виправдовували такий відступ від загального правила про вільний доступ громадськості до інформації щодо провадження в Суді.

Суд може задовольнити запит про анонімність або надати її з власної ініціативи.

Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська і французька, проте індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Зауважимо, більшість країн Європи належать до романо-германської правової системи, тому практика ЄСПЛ у цих країнах є тлумаченням норм та виокремлення найважливіших положень Конвенції, фактично вона є джерелом тлумачення Конвенції. У ст. 30 Конвенції сказано, що суд не може допустити при розгляді справи отримання результату, який буде несумісним із постановленим раніше рішенням суду. Тому практика суду є прецедентною.

Прецедент є рішенням по справі, яке має враховуватися при подальшому розгляді аналогічної справи. Але інколи ЄСПЛ змінює свої правові позиції. ЄСПЛ наголошує, що ця зміна є виправданою, тому що сприяє розвитку права, хоча не сприяє правовій визначеності.

Практику ЄСПЛ можна віднести до переконливого прецеденту, який притаманний і англо-саксонській і романо-германській правовим сім’ям. У прецедентних рішеннях ЄСПЛ формуються правові позиції, які мають юридичну значущість як для судів національних судових систем, так і судів держав, проти яких такі рішення ухвалені.

  • Правила оформлення права власності на земельний пай в Україні.
  • З 1 грудня митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюватиметься за новим порядком.
  • Вилучення земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе виключно за погодженням з Верховною Радою —  позиція Верховного Суду.
  • 6 лютого Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні на 90 днів, інформує пресслужба парламенту.