Підпризначення спадкоємця: заповіт із «планом Б»

Законодавство надає заповідачу можливість не лише визначити спадкоємців, а й передбачити випадки, коли визначений у заповіті спадкоємець з певних причин, зокрема не зможе прийняти спадщину або відмовиться від неї

Кожна людина має повне право розпоряджатися своїм майном та заздалегідь визначити, хто саме його успадкує. Висловити свою волю вона може шляхом оформлення заповіту. Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (статті 1233–1234 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1222 Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Також спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Законодавство України надає заповідачу можливість не лише визначити спадкоємців, а й передбачити випадки, коли визначений у заповіті спадкоємець з певних причин, зокрема не зможе прийняти спадщину або відмовиться від неї. Для цього у заповіті можна вказати підпризначеного спадкоємця, що дозволяє реалізувати волю заповідача у різних життєвих обставинах. Про це повідомили у Мін’юсті.

Так, відповідно до статті 1244 Кодексу заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті (стаття 1242 цього Кодексу).

Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, визначена у статті 1222 цього Кодексу.

У відомстві нагадали, що за загальним правилом часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (стаття 1220 Кодексу).

Крім того, звернули увагу, що підпризначений спадкоємець може отримати право на спадщину у випадку смерті спадкоємця, якщо останній помер до відкриття спадщини. Якщо смерть спадкоємця настала після відкриття спадщини і він не встиг її прийняти, тоді діє інший правовий механізм – спадкова трансмісія.

Відповідно до статті 1276 Кодексу якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Раніше нагадали, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Читайте також: Особливості спадкування за заповітом подружжя: пояснення Мін’юст

Раніше повідомляли, що відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Разом з цим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подають нотаріусу письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

• Законодавством передбачена можливість визнання потенційного спадкоємця негідним у випадку його недоброчесної поведінки відносно спадкодавця. Як наслідок – позбавлення права на отримання спадщини, поінформували у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
• При вирішення майнових питань, часто виникає низка дилем та запитань, зокрема стосовно вибору між заповітом та договором даруванням. Головна відмінність – це момент переходу права власності від спадкодавця та дарувальника до спадкоємців та обдаровуваного.
• З 1 січня ввели у дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
• У Головному управлінні ДПС в Одеській області пояснили правові аспекти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та перебувають у власності фізособи, яка проживає на материковій частині території України.