ПДВ для ФОП заднім числом і податок на OLX та Rozetka – що передбачає “big beautiful bill” від Кабміну

Уряд Юлії Свириденко трохи відволікся від роздачі грошей платників податків усім охочим і презентував великий законопроєкт про збільшення податків, який містить одразу три реформи: запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи, оподаткування електронної торгівлі та «рівність платників» у сфері ПДВ. Фактично, це мікс різних законів в одному, щоб “зірвати пластир” з кількох електорально неприємних питань за раз. Спробуємо розібратись, що саме пропонується, кого стосується і чим пропозиції уряду відрізняються від того, що є зараз.

Оподаткування продавців на OLX, Rozetka, Booking тощо

Законопроєкт запроваджує спеціальний режим оподаткування для фізичних осіб–продавців на платформах електронної торгівлі. Податок стягується за ставкою 5% замість загальних 18% (як ПДФО). Проте, є нюанси.

Претендувати на ставку 5% може повнолітній платник-резидент, який не є ФОП або особою, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), не використовує найману працю, не продає підакцизні товари і не потрапив під санкції РНБО. Річний дохід від усіх платформ, на яких працює один продавець, не повинен перевищувати 834 мінімальних зарплати (близько 7 мільйонів гривень на 2026 рік), інакше пільгова ставка не застосовується. Також продавець зобов’язаний відкрити окремий поточний рахунок у банку спеціально для розрахунків на платформах, повідомити про нього оператора і проводити всі платежі виключно через цей рахунок.

Дохід до 2 000 євро (на рік) не оподатковується. Відкривати окремий рахунок теж не обов’язково – достатньо повідомити оператора про реквізити наявного рахунку.

Податковим агентом, тобто особою, яка утримує суму податку і перераховує його до бюджету, буде оператор платформи, а не продавець. Для фізичних осіб не передбачено навіть обов’язку подавати податкову декларацію, за умови, що вони дотримуються всіх вищеперелічених вимог. Проте, якщо дохід перевищить 2000 євро, або продавець отримував доходи на двох та більше платформах, він зобов’язаний самостійно задекларувати суму перевищення. 

В чому різниця з нинішньою ситуацією. Зараз фізична особа, яка продає товари через маркетплейс, здає квартиру на Booking абощо, зобов’язана декларувати цей дохід і сплачувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору. На практиці переважна більшість людей цього не робить, оскільки податкова не має ані інструментів для виявлення таких доходів, ані стимулу для масового переслідування дрібних порушників. Новий законопроєкт намагається вирішити цю проблему системно: замість того, щоб змушувати мільйони фізосіб самостійно декларувати свої доходи, податок збирається на рівні платформи.

Це означає, що самі платформи муситимуть вживати заходів щодо контролю за продавцями, інакше ризикують отримати штрафи від податкової.

Звітність платформ щодо продавців

Найбільш новаторські зміни стосуються запровадження стандарту ОЕСР щодо автоматичного обміну податковою інформацією між країнами – DPI MCAA (Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи). Ця угода є міжнародним механізмом, аналогічним до діючого в Україні з 2023 року CRS (Загальний стандарт звітності), але замість банківської інформації йдеться про доходи, отримані через цифрові торговельні платформи. Для цього до Податкового кодексу додається цілий новий розділ XVIII-3.

Платформою вважається будь-яке програмне забезпечення — від повноцінного маркетплейсу до мобільного додатку, — що дозволяє продавцям товарів і послуг взаємодіяти з покупцями. Тобто йдеться про будь-яку платформу з оголошеннями про оренду нерухомості (як Booking), маркетплейси (OLX, Rozetka), платформи для фрилансерів (Upwork або Fiverr), а також платформи для перевезень і доставки.

Підзвітні оператори платформ (резиденти України та нерезиденти, які пов’язані з Україною через реєстрацію, місце управління чи постійне представництво) будуть зобов’язані щорічно подавати звіт про доходи продавців на своїх платформах за попередній рік, починаючи з 2027 року (перший звіт подаватиметься у 2028 році, якщо закон таки приймуть). Неподання звіту карається штрафом у 100 мінімальних зарплат (близько 840 000 грн на 2026 рік). За несвоєчасне подання – 0,5 МЗП за кожен день прострочення, а за помилки – ще 0,5 МЗП за кожного продавця щодо якого є помилки в даних.

Не виникає обов’язку звітувати щодо “виключених продавців” – які здійснили не більше 30 операцій на суму до 2000 євро за рік (мають бути дотриманими обидва параметри), а також ті, хто здійснив понад 2000 операцій з оренди нерухомості по одному об’єкту – тобто готелі. 

Це принципово відрізняється від нинішньої ситуації, адже наразі жодного обов’язку операторів платформ збирати, зберігати і передавати таку інформацію до ДПС у чинному законодавстві немає – платник або самостійно декларує свої доходи, або не декларує їх взагалі (з відповідними ризиками). Після ухвалення закону оператор фактично перетворюється на агента ДПС з обов’язком ідентифікувати продавців та звітувати щодо їхніх дій.

ПДВ для ФОП “заднім числом”

Найбільш резонансні зміни стосуються підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 000 000 до 4 000 000 гривень на рік. Здавалось би, це крок назустріч бізнесу, якщо так можна назвати пропозицію з розряду “купи козу – продай козу”.

З 1 січня 2027 року, платники єдиного податку, як юридичні особи, так і ФОП (але крім е-резидентів), які за попередні 12 місяців перевищать оборот у 4 мільйони гривень, підлягають обов’язковій реєстрації платниками ПДВ. Причому передбачена автоматична реєстрація на підставі звітних даних: якщо за 2025 рік та IV квартал 2025 і І-ІІІ квартали 2026 року задекларовано відповідний оборот, контролюючий орган реєструє таку особу платником ПДВ з 1 січня 2027 року. Скасувати таку реєстрацію можна лише у першому кварталі 2027 року – якщо платник доведе, що не досяг порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Зроблено це для випередження спроб розділити бізнес на кілька осіб з допороговим оборотом.

В якості “нагороди за участь” передбачено кілька пільгових механізмів:

• для нових платників ПДВ звітним періодом встановлюється квартал, а не місяць;
• протягом I кварталу 2027 року такі особи не нараховують зобов’язань і не формують кредит, а у II кварталі отримують право включити до кредиту суми, сплачені у I кварталі;
• штрафи за порушення обов’язків зі сплати ПДВ протягом ІІ–IV кварталів 2027 року за перші п’ять порушень становлять 1 гривню.

Дотепер платники єдиного податку, окрім тих, хто обрав ставку з ПДВ, були фактично виведені за межі екосистеми ПДВ, незалежно від оборотів. Це повністю вписувалось в логіку спрощеної системи оподаткування, тому що адміністрування ПДВ є справжнім бухгалтерським кошмаром, і у підприємця без профільної освіти та досвіду майже немає шансів на те, щоб дотриматись усіх вимог того божевілля, на яке перетворилась система адміністрування ПДВ сьогодні. 

Що в підсумку

Урядовий законопроєкт є спробою одним (технічно – двома) голосуванням ухвалити низку змін, більшість з яких є вкрай непопулярними у суспільстві та викликають обґрунтовану критику в експертів. І це є проблемою, тому що поряд зі спробою зібрати ще грошей на популізм на кшталт фінансування телемарафону, роздачі “1000 Зеленського” чи “кешбеку на бензин” у цьому проєкті є зміни, які необхідно впровадити для інтеграції української податкової системи з такими в країнах ОЕСР та ЄС. 

При цьому, реальний фінансовий ефект від формального збільшення чисельності платників ПДВ чи оподаткування міжнародних поштових відправлень (оцінка цього рішення буде в наступних матеріалах) – аж ніяк не гарантований, а за деякими оцінками, він буде рівним чи меншим за ті суми, які уряд Юлії Свириденко вже встиг роздати за дорученням Володимира Зеленського.

На щастя, в такому вигляді цей проєкт має небагато шансів на ухвалення, враховуючи ситуацію, що склалась між Верховною Радою та урядом. Якщо нардепи дійсно зможуть проявити суб’єктність та фаховий підхід, є шанси на те, що вдасться зберегти потрібні реформи, як стандарти звітності ОЕСР щодо цифрових платформ, і відкинути відверту маячню, якою є ідея з оподаткуванням міжнародних посилок у тому вигляді, як це пропонує Кабмін, та запровадження обов’язкового ПДВ для ФОП без реформи системи адміністрування ПДВ.