Отримання лікарняного вагітними українками за кордоном: роз’яснення МОЗ

22 Лютого, 2024 в 13:34

Лікарі можуть формувати медичні висновки для вагітних пацієнток, які перебувають за кордоном, без проведення особистого огляду

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на оплату «лікарняних» по вагітності та пологах мають право жінки, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільноправового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, зокрема в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, жінки, які обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, жінки-підприємці, членкині фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

«Лікарняний» зазвичай видається із 30 тижня вагітності. Проте жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (1-3 категорія), можуть піти в “декретну” відпустку раніше – з 27 тижня вагітності.

У МОЗ нагадали, що важливо знати вагітним жінкам, які були вимушені виїхати за кордон, щодо оформлення медичних висновків, на основі яких формується лікарняний для декретної відпустки.

  • Лікарі можуть формувати медичні висновки для вагітних пацієнток, які перебувають за кордоном, без проведення особистого огляду. Вони  роблять це на підставі іноземних медичних документів, що засвідчують факт вагітності або пологів у жінки.
  • Медичний висновок про тимчасову непрацездатність (МВТН) у разі вагітності та пологів може сформувати як сімейний лікар, з яким пацієнтка уклала декларацію, так і будь-який інший лікар, який має право формувати МВТН у цій категорії.
  • Український лікар формує медичний висновок на підставі іноземних медичних документів, що засвідчують вагітність жінки. Для цього вагітна має надіслати лікареві (поштою чи доступним месенджером) перекладені державною мовою та нотаріально засвідчені (за потреби) іноземні медичні документи, в яких зазначено строк вагітності, на підставі яких український лікар має сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність після настання 30 тижня вагітності пацієнтки.
  • У випадку пологів: український лікар сформує медичний висновок про тимчасову непрацездатність з дати пологів також на підставі даних іноземних медичних документів про пологи.

Якщо в жінки за кордоном були ускладнені пологи або народилося декілька маленьких українців, лікар має сформувати породіллі медичний висновок не на 126, а на 140 календарних  днів.

Нагадаємо покроковий алгоритм дій для вагітних українок, які перебувають за кордоном та продовжують сплачувати податки до українського бюджету самостійно або через офіційного роботодавця:

  1. Зверніться по медичну допомогу в країні перебування. На момент настання чи після 30 тижня вагітності отримайте іноземний медичний документ, в якому зазначено факт та термін вагітності.
  2. Рекомендуємо перекласти іноземний медичний документ українською та нотаріально завірити ці переклади.
  3. Зверніться до свого сімейного лікаря або ж іншого лікаря, якому ви надали право на перегляд медичної інформації в ЕСОЗ та повідомте про потребу у формуванні медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
  4. Передайте лікареві іноземні медичні документи з їх перекладом в узгоджений з лікарем спосіб.
  5. Переконайтеся, чи вдалося лікареві успішно сформувати медичний висновок.
  6. В особистому кабінеті Пенсійного фонду України перевірте успішність сформованого електронного лікарняного.
  7. Повідомте роботодавця про е-лікарняний та чекайте на отримання соціальних виплат.

Раніше ми детально пояснили, що Законом № 3238-IX від 13.07.2023 р. внесені зміни до статті 17 Закону про відпустки, якими передбачено, що частина допологової відпустки тривалістю 70 календарних днів може бути використана після пологів.

Також зауважили, що в умовах воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні майже будь-якого виду відпусток.

Загалом мовиться про випадки, коли працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, повідомили у Центральному міжрегіональному управлінні Держпраці.

Водночас винятком з правила є відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З початку 2023 року допомога по вагітності застрахованим особам надається за основним місцем роботи або ж за місцем роботи за сумісництвом.

Фахівці акцентували, що відповідно до статті 25 закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованій особі надається допомога по вагітності та пологах у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу).

У Держпраці додали, що допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами призначають на основі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності.

Що важливо, період, упродовж якого жінці виплачується допомога по вагітності та пологах на підставі медичного висновку, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 9 Закону України «Про відпустки»).

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Варто також нагадати, що в умовах воєнного стану вагітна має право отримати медичну допомогу під час пологів у будь-якому з працюючих пологових будинків, що уклали договір з НСЗУ. Наразі таких медичних закладів у країні – понад 300. Найбільше на Львівщині – 22 та Одещині – 21. По 17 – у Вінницькій, Дніпропетровській та Черкаській областях.