Особливості судових експертиз та експертних досліджень: пояснення Мін’юст

3 Травня, 2024 в 11:57

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз

У сфері забезпечення правосуддя, реалізації та захисту прав і свобод людини є високозначущою діяльність судових експертів.

В Україні судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їхні територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

В Україні діє шість науково-дослідних установ судових експертих Міністерства юстиції України: Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз, Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз, Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності.

До компетенції цих установ належить проведення широкого спектра судових експертиз та експертних досліджень. Основними видами (підвидами) експертизи є:

Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна.
Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза.
Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.
Експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.
Психологічна.
Мистецтвознавча.
Екологічна.
Військова.
Судово-ветеринарна.
Гемологічна.
Історико-археологічна.

На жаль, нині внаслідок російської агресії власникам рухомого та нерухомого майна завдано колосальних збитків. Кожна постраждала особа справедливо розраховує на компенсацію матеріальної шкоди.

Для проведення експертизи щодо фіксації та визначення розміру відповідних збитків можна звернутися до судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції. Звернення до цих установ – один із можливих варіантів фіксації збитків.

Наявність висновку експерта дозволить, не втрачаючи час, розпочати відновлення пошкодженого майна, та буде підставою для отримання відповідних компенсацій у майбутньому.

Зокрема, можуть бути проведені види експертиз, як:

дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів;
дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки;
оцінка земельних ділянок (оцінка збитків від пошкоджень ґрунтового покриву (рекультивація);
визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів;
визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу тощо.

Підпунктом 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), визначено, що відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Відповідно до статті 7¹ Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Зазначаємо, що у цивільному, господарському та адміністративному процесах учасник справи має право самостійно замовити судову експертизу та подати до суду відповідний висновок судового експерта.

Згідно зі статтею 243 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному процесі експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту.

У письмовому зверненні (заяві) обов’язково зазначаються найменування або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі – висновку експерта.

Раніше ми повідомляли, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов’язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Відповідний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати — це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати — це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;
пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються коштом державного бюджету (стаття 139 Цивільного процесуального кодексу України).

У справі, що розглядалася, місцевий суд задовольнив позов особи про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності.

У межах цієї справи адвокат позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Він просив суд стягнути на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення будівельно-технічних експертиз. Суд першої інстанції задовольнив вимоги адвоката позивача.

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення і додаткове рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат. Він, серед іншого, посилався на те, що позивач замовив висновок експерта до відкриття провадження у справі. Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого суду в частині розподілу судових витрат – без змін.

Розв’язуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта – до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов’язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов’язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Місцевий суд урахував зазначені висновки експертизи як доказ під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

ВП ВС погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про те, що витрати, здійснені позивачем за проведення комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної експертизи та додаткової будівельно-технічної експертизи, є обґрунтованими, безпосередньо пов’язані з розглядом справи і підлягають відшкодуванню.

Захист ділової репутації: позиція ВС стосовно розгляду справи у порядку окремого провадження.
Право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна: позиція Верховного Суду.
Застава є гарантією сумлінного виконання підозрюваним визначених кримінальним процесуальним законом обов’язків – позиція суду.
Спростування боржником свого боргу висновком поліграфа: позиція Верховного Суду.