Особливості процедури банкрутства фізичної особи: пояснення Мін’юсту

Боржник – юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав 

Основним нормативно-правовим актом, який регулює банкрутство фізичних осіб в Україні є Кодекс України з процедур банкрутства.

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури (абз.3 статті 1 Кодексу).

Банкрутіти можуть не пільги підприємства, а й фізичні особи, однак це можливо тільки за рішенням суду. У формі питання-відповіді Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції розповіло про процедури банкрутства та деталі неплатоспроможності.

Що таке неплатоспроможність?

Це неспроможність боржника виконати грошові зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого строку.

Що таке банкрутство фізичної особи?

Судова процедура, за результатами якої відбувається списання певних видів боргів, навіть у випадку, якщо майна не вистачило для їх повного погашення.

Хто такий боржник?

Фізична особа, яка неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Хто такий кредитор?

Юридична або фізична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Хто може звернутися?

Саме фізична особа, яка є боржником, може звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Куди подається заява?

До місцевого господарського суду за місцезнаходженням боржника.

Які першочергові кроки?

1. Визначити реальні підстави для звернення до суду.
2. Зібрати необхідні докази за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
3. Внести винагороду арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) на депозитний рахунок суду.
4. Написати заяву.
5. Подати заяву до суду наочно, поштою або через систему “Електронний суд”.

Що відбувається з моменту відкриття провадження?

Виключно господарський суд має можливість накладати арешт на майно боржника та застосовувати інші обмеження — кредитори звертаються до суду з вимогами — припиняється нарахування штрафів, пені, відсотків за зобов’язаннями боржника — обмежується реалізація майнових та корпоративних прав — строк виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав — вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Що таке процедура реструктуризації?

Це відновлення платоспроможності боржника шляхом:

1. Реалізації в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації.
2. Зміни способу та порядку виконання зобов’язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів.
3. Відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини.
4. Виконання зобов’язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством.
5. Інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо)

Борги, що не підлягають реструктуризації:

• борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
• борги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• борги щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Хто такий банкрут?

Особа, визнана господарським судом неспроможною відновити свою платоспроможність за допомогою процедури реструктуризації та погасити грошові вимоги кредиторів у порядку, визначеному КУзПБ.

Як відбувається погашення боргів?

Коштом продажу майна боржника, яке складає ліквідаційну масу.

Яке майно входить до складу ліквідаційної маси?

Яке належить боржнику на праві власності або яке є часткою боржника у спільній власності

Що не входить до складу ліквідаційної маси?

Житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира — не більше 60 кв.м чи житловий будинок — не більше 120 кв.м) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке не може бути звернено стягнення-кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування

Що отримують кредитори за результатом процедури погашення боргів?

Задоволення своїх вимог коштом від продажу майна боржника, які вносяться на окремий банківський рахунок, попередньо відкритий керуючим реалізацією. У результаті цієї процедури суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі про неплатоспроможність та ухвалює рішення про звільнення боржника-фізичної особи від боргів. Вимоги кредиторів задовольняються у порядку черговості, відповідно до ст. 133 КУзПБ. Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених КУзПБ.

Обмеження щодо особи, визнаної банкрутом:

• протягом наступних п’яти років особа не зможе скористатись повторно процедурою банкрутства;
• протягом наступних п’яти років особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, поруки, застави, кредитних договорів письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності;
• протягом наступних трьох років особа не буде мати бездоганну ділову репутацію.

Погашення боргів боржника – це наслідок визнання боржника банкрутом. Ця процедура вводиться у разі неможливості відновити платоспроможність боржника.

Після визнання боржника банкрутом наступають такі наслідки:

• Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
• Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
• Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
• З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
• З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
• До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
• До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Раніше ми поінформували, що у разі невиконання боржником рішення виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, у разі, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

• Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
• Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
• Висновок експерта (зокрема, за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа) є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими й електронними доказами, а оцінка його як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 89 ЦПК України.
• Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.