Оформлення простою під час повітряної тривоги: пояснення Держпраці

31 Березня, 2024 в 11:43

Простій – призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).

Державна служба з питань праці пояснила, коли через повітряну тривогу слід оформлювати простій працівникам.

Зокрема якщо працівник перебуває в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до ст. 113 КЗпП, для такого працівника має бути оформлений простій. Згідно з вимогами статті 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону «Про оплату праці»)

Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для осіб, які його оточують, і довкілля не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Зазначене положення статті 113 КЗпП має застосовуватись саме у випадку виникнення виробничої ситуації.

У разі коли під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці повинна здійснюватись на загальних підставах.

Відповідно до ч.1,3 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закон визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З огляду на норми зазначеного Закону, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України та інше законодавство про працю, – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Раніше ми поінформували, що у постанові від 23.01.2024 у справі № 759/4617/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловився стосовно вирішення позовних вимог «Про оголошення періоду простою працівників підприємства». У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Тлумачення статті 34 КЗпП України свідчить про те, що обов’язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.

Окрім цього, детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.