Навчальна відпустка під час простою: роз’яснення

19 Грудня, 2023 в 11:35

Перебування працівника у простої не обмежує його права на оплачувані відпустки будь-якого виду, оскільки трудові відносини тривають, а підстав для ненадання, перенесення відпустки через простій Закон не містить

Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.

Дії працівників і роботодавця у випадку виникнення простою прописані у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 № 257/06/187-07 «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві»:

про початок простою, відповідно до ч. 2 ст. 113 КЗпП України, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. Законодавством не врегульовано порядок та форма такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне;
на час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи);
на час простою не з вини працівника оформлюється наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою;
якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їхньою згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості строком до одного місяця.

Законодавством не встановлено чітких умов оголошення простою на конкретному підприємстві. Також не встановлено і жодних обмежень, тому розв’язання питання стосовно оголошення простою залежить від об’єктивних обставин, які склалися на підприємстві, та бажання роботодавця. Обов’язкова умова – наявність обставин, які спричинили повну зупинку роботи підприємства або його структурних підрозділів.

Важливо, що дії правового режиму воєнного стану в Україні недостатньо для оголошення простою, якщо підприємство може продовжувати нормально функціонувати. Водночас, простій оголошують з підстав: знищення або пошкодження майна підприємства, важливих об’єктів інфраструктури (енергетичні та логістичні ресурси), розташування підприємства на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії тощо.

Також важливо розрізняти «простій» від «призупинення дії трудового договору», що означає тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (ч. 1 ст. 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Різниця:

підстави запровадження:
– простоєм є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;
– призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;
тривалість:
– простій може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено;
– призупинення трудового договору можливе лише на період дії воєнного стану;
суб’єкт прийняття рішення:
– рішення про простій приймає роботодавець;
– ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення:
– простій може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;
– призупинення дії трудового договору має індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ;
оплата:
– під час простою виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас час простою з вини працівника не оплачується;
– при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;
страховий стаж:
– у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника;
– у випадку призупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачується, а відтак йому не зараховується страховий стаж.

Управління інспекційної діяльності у Харківській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці роз’яснило правила надання навчальної відпустки під час простою.

Так, працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про відпустки». Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки відповідно до ст. 15 Закону України «Про відпустки».

Підставами для надання такої відпустки є заява працівника та довідка-виклик навчального закладу.

Тоді як ненадання відпустки у цей час не може бути обґрунтовано виробничою необхідністю. Запровадження простою не може бути підставою для відмови працівникові в наданні оплачуваної навчальної відпустки. Відповідно до вимог ст. 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням (ст. 211, 213, 216 КЗпП) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Також зауважимо, порядок оплати часу простою врегульований ст. 113 КЗпП України.

При простої не відбувається зміна діючих умов оплати праці в бік погіршення, оскільки розмір окладу залишається незмінним. Застосування попередження роботодавцем працівника при впровадженні простою про оплату часу простою не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) законодавством не встановлено.

Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не мовиться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що час, коли працівник фактично не працював, але за ним на підставі законодавства зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Це означає, що час простою не з вини працівника, оплачений з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), враховується для надання йому щорічної відпустки.

Разом із тим, у разі розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки час, протягом якого працівники згідно з законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абзац шостий п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100). Про це саме зазначили у листі Мінпраці та соціальної політики України від 20.12.2007 № 929/13/84-07.

Якщо під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, його слід виключити з розрахункового періоду.

Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років.
На що вплинуть нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму: роз’яснення ДПС.
З 1 грудня митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюватиметься за новим порядком.