Мирова угода як альтернатива судовому рішенню: особливості

15 Липня, 2024 в 08:27

Мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються її умови

На підставі взаємних поступок сторони під час судового засідання можуть укласти мирову угоду. Її мета – врегулювати спір на прийнятних для кожного умовах, які будуть стосуватися лише прав та обов’язків позивача й відповідача. У рамках такої домовленості громадяни можуть вийти за межі предмета спору в разі, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, інформує Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Мирова угода — формальна письмова домовленість сторін юридичного процесу, що укладається з метою врегулювання їх спору на підставі взаємних поступок, і стосується прав та обов’язків сторін. Мирова угода не може порушувати прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно зі статтею 207 Цивільно процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Висловити намір укласти мирову угоду сторони можуть на будь-якій стадії судового процесу, для цього вони мають зробити спільну письмову заяву. Мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються її умови. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Варто зазначити, що суд може й відмовити у вирішенні спору таким чином, якщо:

умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;
одну зі сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Акцентується, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

У Раді зареєстрували законопроєкт №11073 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення єдності норм в реалізації права на самозахист та декриміналізації виробництва зброї».
Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
Застава є одним із видів запобіжних заходів, який обирають після того, як особа офіційно отримала статус підозрюваного. Як визначив кримінальний процесуальний закон, застава може бути як самостійним видом запобіжного заходу, так і альтернативою арешту. Зазначена альтернатива в більшості випадків залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також від ризиків перебування підозрюваного/обвинуваченого на свободі.
28 березня набрав чинності Закон № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань». Документ офіційно опублікували у газеті “Голос України” 27 вересня.