Мораторій у банкрутстві – пояснення

30 Березня, 2025 в 10:17

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду

Законодавством передбачено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який виступає дієвим інструментом захисту боржника. Метою є захист боржника від кредиторів за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, повідомляє Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Мораторій – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Заборона під час мораторію діє:

на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
на виконання вимог, на які поширюється мораторій;
на нарахування неустойки (штрафу, пені), на застосування інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
на застосування індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, три відсотки річних від простроченої суми тощо.

Також зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію.

Мораторій не діє на:

виплату зарплати;
аліменти;
відшкодування шкоди здоров’ю;
вимоги поточних кредиторів;
виконавчі документи немайнового характеру;
інші випадки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.

Коли вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів?

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Коли припиняється дія мораторію?

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Раніше ми поінформували, що у разі невиконання боржником рішення виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, у разі, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Висновок експерта (зокрема, за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа) є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими й електронними доказами, а оцінка його як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 89 ЦПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.