Лікування за кордоном: у МОЗ пояснили, за яких умов пацієнта можуть супроводжувати рідні

3 Березня, 2024 в 12:44

Кожен випадок медичної евакуації вимагає окремого підходу

З початку повномасштабної війни РФ проти України в межах співпраці МОЗ із Єврокомісією, за підтримки ВООЗ, уряду Польщі, БО «Лікарі без кордонів», БФ «Медична місія», транспортних бригад парамедиків із Польщі, Німеччини та інших країн, забезпечується медична евакуація постраждалих українців до закордонних клінік, поінформувала пресслужба МОЗ України.

У спеціалізованих клініках Європи українські пацієнти отримують потрібне лікування та медичну допомогу. Загалом завдяки такій співпраці вже вдалося евакуювати 4000 громадян України. Насамперед до закордонних клінік направляють дітей і дорослих з мінно-вибуховими й опіковими травмами, а також пацієнтів, які потребують високоспеціалізованої медичної допомоги.

Більш детально ознайомитися з алгоритмом медичної евакуації можна за посиланням.

Зауважується, що кожен випадок медичної евакуації вимагає окремого підходу. Особливо це стосується пацієнтів, які потребують сторонньої допомоги та підтримки через важкий стан або необхідність у подальшому післяопераційному догляді.

Таких пацієнтів (цивільних) можуть супроводжувати родичі або близькі особи, але за умови, що вони належать до категорій осіб, перетин кордону яким дозволено відповідно до чинних Правил перетину кордону, зокрема:

жінки, які не працюють на державній службі та не є військовослужбовицями (для цих категорій урядом розроблені вимоги щодо перетину кордону у воєнний час);
чоловіки, старші за 60 років;
чоловіки, які виключені з військового обліку;
чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
особи з інвалідністю, неповнолітні тощо.

Осіб з інвалідністю (наявність відповідного посвідчення – обов’язкова) супроводжувати для лікування за кордоном можуть:

чоловік чи дружина (незалежно від групи інвалідності) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки;
діти (можуть супроводжувати одного із своїх батьків чи батьків дружини/чоловіка з інвалідністю I чи II групи) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, а також одного із документів: документ що підтверджує спільне проживання; акт встановлення факту здійснення догляду або документ про отримання компенсації на догляд;
особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи за наявності акту встановлення факту здійснення догляду;
батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи;
батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи.

Також є випадки, коли евакуюють на лікування людей, в яких є діти. Тоді можливі кілька варіантів:

якщо матір поранена, а законних підстав для перетину кордону чоловіка немає, то з жінкою і дитиною їде той, хто буде за нею доглядати та має підстави для виїзду;
якщо ж поранено батька, то дружина з дитиною можуть супроводжувати його на лікування;
якщо є можливість залишити дитину з батьком чи матір’ю або родичами, то тоді дитина залишається в Україні.

Водночас перетнути державний кордон для лікування та/або реабілітації в межах механізму медичної евакуації можуть і військові. Для цього потрібен висновок про необхідність направлення на лікування за кордон (формується закладом охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває військовий) та листа МОЗ про те, що іноземний медзаклад приймає українця на лікування.

Як зазначається, супроводжувати військовослужбовця за кордон у межах зазначеного механізму може одна особа з-поміж близьких осіб першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Ознайомитися з умовами та порядком перетину державного кордону для українців під час правового режиму воєнного стану можна на офіційному вебсайті Державної прикордонної служби України.

Раніше у МОЗ нагадали, що важливо знати вагітним жінкам, які були вимушені виїхати за кордон, щодо оформлення медичних висновків, на основі яких формується лікарняний для декретної відпустки.

Також ми повідомили, що Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.

Тож, відтепер медзаклади можуть обмінюватися документами з військовими частинами й територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки через систему електронного документообігу. Це значно спростить та пришвидшить процес проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для наших захисниць та захисників.

Раніше військові, зокрема й за наявності важкого поранення могли відстоювати у чергах годинами, збираючи десятки документів та їздити різними містами, аби пройти військово-лікарську комісію. Так, після рішення ВЛК необхідно було особисто возити документи про відпустку або про непридатність за станом здоровʼя до військової частини.

Одначе, нині, як переконують у МОЗ, документи щодо рішення ВЛК про відпустку або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді медзаклад направить до військової частини, після чого військовослужбовець може одразу їхати до центру комплектування за місцем проживання або відпустки. Військова частина, своєю чергою, після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до центру комплектування.

Також поінформували, що електронний рецепт має низку переваг над паперовим бланком як для пацієнтів, так і для лікарів. Так, пацієнту, перш за все, не потрібно вчитуватися в почерк лікаря в пошуці потрібних ліків, вся інформація про рецепт буде доступна в інформаційній довідці. А функціонал електронного рецепта спрощує процес виписування рецептів для медичних працівників та мінімізувати помилки в бланках, це збереже час для ефективної взаємодії лікаря та пацієнта.

Строк дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує за власні кошти, збільшився до 90 календарних днів із 30-ти, як було раніше, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.
Уряд має намір обмежити вплив фармкомпаній на лікарів та фармацевтів.
Документи для ВЛК відтепер у е-формі: у МОЗ пояснили основні зміни для військовослужбовців.
Отримання лікарняного вагітними українками за кордоном: роз’яснення МОЗ.