Компенсація за затоплення квартири: суд зобов’язав винуватця відшкодувати збитки

Колегія суддів звернула увагу, що місця найбільшого скупчення вологи знаходяться у верхній частині квартири, отже пошкодження виникло внаслідок дії води, яка проникла крізь конструкції стін та перекриття з верхнього поверху

Жителька м. Славута подала позов до свого сусіда: просила суд стягнути з нього матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття її квартири. Про це повідомляє Хмельницький апеляційний суд.

Розповіла, що минулого року через неправильне з`єднання сифона під ванною у квартирі поверхом вище, її помешкання було затоплено. Представники комунального підприємства склали акт про залиття. Утім сусід відмовився узгоджувати суму завданих збитків і її відшкодування. Тому за захистом своїх прав жінка пішла до суду.

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області задовольнив її позовні вимоги: стягнув з відповідача на її користь 54 223 грн матеріальної шкоди та 22 011 грн судових витрат.

Сусід не погодився з таким рішенням й оскаржив його до апеляційного суду. Заявив, що до його квартири комунальники не приходили, ніхто не обстежував інженерні мережі водопостачання і водовідведення та не повідомляв про складення акту про залиття квартири. Тому вважає, що акт складено з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибуткових територій й не може бути належним доказом, у тому числі на підтвердження його вини у заподіянні шкоди.

Колегія суддів апеляційного суду доводи апелянта відхилила. Указала, що акт про залиття квартири в сукупності з показаннями свідків, фотографіями та іншими доказами – є належним і допустимим доказом у справі.

За висновком експерта на підставі огляду квартири та акту про залиття, сліди затоплення були у кухні, ванні та житловій кімнаті: через затікання пошкоджена підвісна стеля, декоративна штукатурка, шпалери, обшивка стін і стель, полотно дверей. Власниці квартири завдана матеріальна шкода у розмірі 54 223 грн.

Колегія суддів звернула увагу, що місця найбільшого скупчення вологи знаходяться у верхній частині квартири, отже пошкодження виникло внаслідок дії води, яка проникла крізь конструкції стін та перекриття з верхнього поверху.

Ці обставини вказують на причинно-наслідковий зв’язок між витоком води з квартири відповідача, розташованої поверхом вище, та затопленням квартири позивачки, що також зазначено в акті про залиття, зазначив суд.

Позаяк апелянт не спростував відсутність своєї вини у затопленні квартири сусідки, ХАС залишив його апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

З постановою апеляційного суду у справі № 682/2136/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.

• Міністерство охорони здоров’я роз’яснює, що під час ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій санітарні норми щодо перевищення рівня шуму не застосовуються.
• Уперше з 2000 року затверджено комплексний документ, який визначає порядок надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах та базується на міжнародних стандартах поводження з людьми, які страждають на психічні розлади, з огляду на пріоритет прав і гідності людини, зазначених у Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року.
• З 1 грудня митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюватиметься за новим порядком.
• Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років.
• Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) забезпечує для пацієнтів та лікарів зручне ведення електронної медичної картки.