Компенсація за роботу у вихідний: пояснення
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається у виняткових випадках
Зауважимо, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до статті 6 якого:
- Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
- Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
- П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
- Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
- Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
- У період дії воєнного стану не застосовуються норми:
- статті 53 Кодексу законів про працю України (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів),
- ч. 1 статті 65 Кодексу законів про працю України;
- ч. 3-5 статті 67 Кодексу законів про працю України;
- статей 71, 73, 78-1 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України;
- ч. 2 статті 5 Закону України «Про відпустки».
У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
Починаючи з 19.07.2022 (внесено зміни до статті 6 Закону) застосовуються способи компенсації за роботу у вихідний день, передбачені статтею 72 КЗпП.
Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку. Відповідно до статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Згідно з частиною 1 статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 КЗпП України), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.
Слід акцентувати, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 КЗпП України.
Тому, працівникам, котрі відряджаються на роботу у свій вихідний день, необхідно це чітко відобразити у наказі про відрядження. Відповідне відрядження може бути компенсоване різними способами, зокрема, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або фінансовою компенсацією у подвійному розмірі.
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається у виняткових випадках:
- для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Згідно з правилами статті 107 Кодексу законів про працю України, оплата за роботу у вихідний день обчислюється:
- Відрядникам — у розмірі подвійних відрядних розцінок.
- Працівникам, що отримують годинну або денну ставку, — у подвійному розмірі цих ставок.
- Працівникам з місячним окладом — у розмірі одинарної годинної або денної ставки, доповненої окладом, якщо робота у вихідний день відбулася у межах місячної норми робочого часу, або у подвійному розмірі окладу, якщо робота відбулася понад місячну норму.
Оплата за фактично відпрацьований час у вихідний день провадиться відповідно до встановлених розцінок. У разі надання працівнику додаткового дня відпочинку за таке відрядження, цей день не оплачується, а оплата працівником у вихідний день відрядження провадиться за звичайними ставками.
Окремо зауважимо, вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.
Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
- У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
- Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
- Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
- Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
- Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.