Кабмін погодив часткове відновлення бронювання військовозобов’язаних

28 Жовтня, 2024 в 09:34

Аудит рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств, які були ухвалені в останні чотири місяці, триватиме до 15 листопада

Працівники, котрі отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть безперешкодно подовжити термін бронювання на аналогічний термін. Відповідне протокольне рішення погоджено на засіданні Уряду 25 жовтня 2024 року, повідомив Департамент комунікацій Секретаріату КМУ.

У повідомленні пояснили, що це забезпечить стабільну роботу стратегічно важливих галузей економіки, зокрема тих, які працюють на оборону. Водночас аудит рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств, які були ухвалені в останні чотири місяці, триватиме до 15 листопада.

Причиною аудиту є “аномальне зростання кількості критично важливих підприємств” та кількості заброньованих працівників.

За результатом аудиту Міністерства визначать, чи мали місце недобросовісні дії та чи носять вони потенційно корупційний характер. На основі цих даних Уряд оновить критерії бронювання.

Читайте також: Бронювання за 20 000 гривень – що передбачає законопроєкт про «економічне бронювання»

11 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки». Документом передбачили можливість «економічного бронювання» від мобілізації.

Тоді ж голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха пояснив основні положення проєкту закону.

Нардеп зазначив, що у законопроєкті заклали концепцію «економічного бронювання», яка дозволить зберегти для економіки складнозамінних спеціалістів.

Концепція передбачає:

  • Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
  • Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
  • Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
  • Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті № 11332«щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».

Читайте також: Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління

Окрім того, Наталухи додав, що народні обранці найближчим часом подадуть два альтернативних законопроєкти, які міститимуть:

  • модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. грн;
  • змішану модель — 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис. грн військового збору для ФОП.

Своєю чергою, голова комітету Ради Олександр Завітневич в інтерв’ю ВВС заявив, що економічне бронювання від мобілізації точно буде реалізована в Україні.

Також у Раді зареєстрували законопроєкт №11084 про «Клуб білого бізнесу», як ще одну ініціативу щодо бронювання. Як зауважив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, ідея полягає в тому, щоб головним критерієм для можливості забронювати співробітників зробити належність компанії до «Клубу білого бізнесу». Вже 18 червня парламентарі проголосували проєкт закону. І 25 червня в+документ направили на підпис президенту. Тоді ж закон про “клуб білого бізнесу” прокоментувала народна депутатка, членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, зауваживши, що аби увійти до «білого клубу», юридичним особам та ФОПам треба одночасно відповідати низці основних вимог.

Южаніна акцентувала, що обраним платникам присвоять статус платника з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та щодо них:

  1. Не будуть розпочинати:
    – документальні планові перевірки, крім перевірок підакцизної продукції, грального бізнесу та фінансових послуг;
    – фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності зі зберігання пального виключно для потреб споживання та/або промислової переробки;
    – документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
    що проводяться виключно на звернення платника податків;
    що проводяться, зокрема, у разі ненадання протягом 15 робочих днів пояснень на запит податкової, неподання звітності з трансфертного ціноутворення, щодо припинення платника, бюджетного відшкодування ПДВ, КІК;
    платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію про порушення платником податків граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
    платників податків, які здійснюють діяльність у сфері підакцизної продукції, грального бізнесу та фінансових послуг.
  2. Скоротять строки проведення для камеральної (до п’яти робочих днів) та документальної перевірок (до десяти робочих днів) для підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ.
  3. Протягом 15 календарних днів надаватимуть індивідуальні податкові консультації.
  4. Платник податків отримає свого персонального комплаєнс-менеджера (закріпленого податкового інспектора).
  5. Протягом п’яти днів платник податків на свій запит отримає інформацію про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
  6. Запровадження автоматичного бронювання «білими» платниками податків військовозобов’язаних працівників в обсязі не більше 25% (у вигляді рекомендацій Кабміну).

Такі переваги одних платників податків над іншими, — резюмувала Южаніна.

Читайте також: Питання настання адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства

Своєю чергою, у Центрі дослідження законодавства України акцентували, що на практиці ухвалений нардепами законопроєкт створює нові численні корупційні ризики, наділяючи податківців широкими повноваженнями щодо включення або невключення підприємців до переліку “платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”.

Передусім мовиться про механізм включення до “клубу” – воно здійснюється не в автоматичному режимі за фактом відповідності критеріям, а “вручну” – податківцями в останнє число кварталу за результатами попереднього звітного періоду (квартал або рік, залежно строків подання податкової звітності).

Тобто, якщо контролюючий орган у відповідний строк (останній день кварталу) з якихось причин не включив платника податків до переліку, то наступне таке включення може відбутись не раніше, ніж в останній день наступного кварталу і за результатами кварталу поточного. При цьому, жодної відповідальності за таку помилку чи недогляд податківці не несуть. Відтак автори законопроєкту створили корупційний механізм, який спонукає бізнес платити за можливість потрапити до “клубу “білого” бізнесу” навіть за формального дотримання всіх необхідних вимог.

Щобільше – одним з критеріїв для включення до “клубу” є відсутність неузгоджених податкових зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями (ППР). Тобто, податківці отримують право на власний розсуд донарахувати певну суму податку тому платнику, членство якого в “клубі” є “небажаним” з якихось причин і на цій підставі відмовити у включенні його до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. І навіть якщо таке ППР буде згодом оскаржене, то рішення про відмову у включенні до переліку все одно залишатиметься в силі. Це ще одна корупційна можливість для недобросовісних податківців, яка свідомо була включена в закон.

Також варто врахувати, що потрапляння до “клубу” не гарантує відсутності претензій з боку податківців чи правоохоронців – лише теоретично трохи комфортніші умови взаємодії з податковою та мораторій на деякі види перевірок. При цьому, і податкова, і правоохоронні органи, на тиск яких бізнес скаржиться дедалі більше, зможуть і надалі втручатись у роботу підприємців.

Викликає запитання й роль “комплаєнс-менеджера” від податкової, який буде консультувати платника щодо дотримання податкового законодавства. Припустимо, що “комплаєнс-менеджер” запевнив платника у бездоганному виконанні обов’язків зі сплати податків, а через певний час у інших представників податкового органу чи правоохоронців виникли певні претензії до цього платника податків. Чи може він посилатись на консультації “комплаєнс-менеджера” як на доказ нікчемності цих претензій? Чи думка останнього є виключно його власною думкою, а реагувати на претензії податківців та правоохоронців бізнес, як і раніше, муситиме шляхом довгої судової тяганини?

Якщо ж перейти від суто практичних до більш загальних проблем, то не можна залишити поза увагою уже офіційний перехід держави від “презумпції доброчесності” до “презумпції вини” платника податків. Адже утворення окремої категорії більш відповідальних платників податків означає, що всі ті, хто не потрапив в цю категорії – є потенційно недобросовісними та ухиляються від виконання податкових обов’язків у повному обсязі.

Фактично, з ухваленням законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу”, нардепи та податківці легалізували приказку “всі рівні, але є “рівніші”. Адже учасники “клубу”, до якого “впускають” самі податківці, отримують як більший обсяг гарантій з боку держави, так і більш якісне надання послуг, тоді як решта платників (незалежно від обсягу сплачених ними податків) потрапляють в завідомо гірше становище.

Враховуючи те, що автором та головним лобістом законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу” є “слуга” Данило Гетманцев, майже не виникає сумнівів у тому, що цей закон зрештою буде підписано президентом, а український бізнес отримає ще одну підставу для поборів замість необхідного захисту від свавілля з боку чиновників, – резюмував співзасновник ГО ЦДЗУ.

18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Читайте також: “Влада простих рішень” – чому поточні рішення щодо мобілізації лише поглиблюють проблему