Господарські суди набули нових повноважень з 1 січня

Господарські суди розглядатимуть клопотання АМКУ про надання дозволу на проведення перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, доступу до приміщень, систем електронних комунікацій чи місць зберігання інформації, та/або на вчинення окремих процесуальних дій, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, у вигляді проведення огляду, опломбовування (опечатування), накладення арешту на майно, вилучення майна

1 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 09.08.2023 № 3295-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України». Законом внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України.

Зауважимо, господарський суд — спеціалізований судовий орган в системі судів загальної юрисдикції, що здійснює правосуддя в господарських відносинах.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, підпорядкованих Вищому суду з питань інтелектуальної власності з часу його створення; і, як правило, крім справ, стороною яких є фізична особа без статусу ФОП), зокрема:

1. справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні правочинів у господарській діяльності, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи — підприємці;
2. справи у спорах щодо приватизації майна;
3. справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, крім трудових спорів;
4. справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5. справи у спорах щодо цінних паперів;
6. справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права;
7. справи у спорах, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
8. справи про банкрутство та пов’язані з такими;
9. справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб’єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності;
10. справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів;
11. справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою про відшкодування збитків;
12. вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними;
13. справи у спорах про захист ділової репутації.

Відтепер господарські суди розглядатимуть клопотання Антимонопольного комітету України про надання дозволу на проведення перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, доступу до приміщень, систем електронних комунікацій чи місць зберігання інформації, та/або на вчинення окремих процесуальних дій, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, у вигляді проведення огляду, опломбовування (опечатування), накладення арешту на майно, вилучення майна.

Вчинення зазначених дій органами АМК щодо відповідних суб’єктів можливо тільки «з дозволу» господарського суду, який видається у формі ухвали. Разом з тим подати таке клопотання заявник може лише за наявності конкретно визначених підстав.

Господарський суд розглядає клопотання в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. До речі, положення статей 162 і 164 ГПК України не поширюються на вимоги до форми та змісту клопотання органів АМК.

За результатами розгляду клопотання суд постановляє ухвалу про залишення клопотання без розгляду, повне або часткове задоволення клопотання чи відмову у задоволенні клопотання.

Зауважується, що залишення клопотання без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з ним до суду в установленому порядку, після усунення недоліків.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання у разі, якщо не наведено достатніх підстав для необхідності проведення перевірки, вчинення окремих процесуальних дій та/або недостатньо обґрунтовано необхідність отримання такого дозволу.

Ухвала про повне або часткове задоволення клопотання може бути оскаржена протягом п’яти днів. При цьому оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Цікаво, що ухвала господарського суду про повне або часткове задоволення клопотання не підлягає оприлюдненню до закінчення строків проведення перевірки та/або вчинення відповідних процесуальних дій, визначених в цій ухвалі.

Зазначається, що особливості розгляду справи за клопотаннями органу АМК передбачено статтею 252-1 ГПК України.

• Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.
• Фахівці Господарського суду Волинської області акцентували, що з 1 січня 2024 року відповідно до законів «Про судовий збір» і «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінюються ставки судового збору.
• Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
• Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.
• Як визначено статтею 81 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.