Голова комітету Верховної Ради: критерій розгляду малозначних справ знижено з 302 до 91 тис. грн

25 Червня, 2024 в 08:13

Держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обов’язок додержуватись конституційних принципів та зважати на вимогу правомірності мети під час застосування такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних, як ціна позову, та додержуватись принципу домірності

19 червня на пленарному засіданні Верховної Ради України прийняла Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».

У пояснювальній записці до документа мовиться, що відповідно до Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (перше, третє речення частини другої статті 3); «в Україні визнається і діє принцип верховенства права» (частина перша статті 8); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частини перша, друга статті 24); права і свободи людини і громадянина захищає суд (частина перша статті 55); виключно закони України визначають, зокрема, судочинство (пункт 14 частини першої статті 92).

Другим сенатом Конституційного Суду України 22 листопада 2023 року ухвалено рішення № 10-р(II)/2023 за наслідками розгляду справи № 3- 88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23) за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Кушаби Івана Петровича, Якіменка Володимира Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах), яким загалом підтверджено відповідність Конституції України інституту малозначних справ, проте визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, а саме «1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб» та «5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Вирішуючи порушені у конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зазначені вище положення пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України в частині встановлення розміру ціни позову як критерію віднесення справи до категорії малозначних не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного, не є належними засобами регулювання процесуальних відносин та не узгоджуються з принципом верховенства права. Отже, оспорювані положення пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у цій частині суперечать приписам частині першій статті 8, частині четвертій статті 42, пункту 5 частини першої статті 85 Конституції України, а також міжнародним зобов’язанням України щодо забезпечення високого рівня захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом третім резолютивної частини зазначеного вище рішення Конституційного Суду України, з метою належного юридичного врегулювання питання гарантування права на судовий захист у малозначних спорах, визначеного пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, що визнані неконституційними, відтерміновано на 6 місяців із дня ухвалення рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України зазначив, що установлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних має бути ґрунтовано на принципові домірності, що зобов’язує державу визначити в законодавстві такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи.

Разом з тим, визначені розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумах 268 400 грн та 671 000 грн є не лише значними, а й перевищують установлені в законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати. Зокрема, визначений у пункті 1 розмір ціни позову перевищує 40 мінімальних заробітних плат та дорівнює восьми рокам одержання особою виплат у разі, якщо ці виплати дорівнюватимуть розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За пунктом 5 ціна позову перевищує 100 мінімальних заробітних плат та дорівнює 20 рокам одержання особою виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, Конституційний Суд України зауважив, що згідно з Європейською процедурою розв’язання дрібних позовів у країнах ЄС (далі – Правила ESCP) процедуру розв’язання дрібних позовів застосовують у разі, коли розмір позовних вимог не перевищує 5000 євро. Водночас в Україні, щоб цивільна справа не вважалася малозначною, ціна позову має становити за офіційним курсом Національного банку більш як 6801 євро, а у справах про захист прав споживачів – більш як 17002 євро. Отже, як вказав Конституційний Суд України, приписи пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначають грошовий критерій віднесення справ до категорії малозначних у розмірах, що перевищують аналогійний показник, установлений у Правилах ESCP.

Отже, задля додержання вимог Конституції України приписи процесуального закону мають забезпечити рівні юридичні можливості процесуального характеру для всіх учасників судового процесу, а у разі встановлення приписами права процесуальних відмінностей застосовані в процесуальному законі юридичні засоби мають бути спрямованими на досягнення правомірної мети, ґрунтуватись на конституційних принципах правовладдя (верховенства права), юридичної рівності та домірності.

Підсумовуючи викладене вище можна дійти висновку, що держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обов’язок додержуватись конституційних принципів та зважати на вимогу правомірності мети під час застосування такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних, як ціна позову, та додержуватись принципу домірності.

Закон прийнято з метою приведення положень Цивільного процесуального кодексу України у відповідність із Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023.

Зауважується, що з метою комплексного законодавчого врегулювання інституту судового захисту у малозначних спорах законом передбачено аналогічні зміни і до Кодексу адміністративного судочинства України. Так, положеннями закону внесено зміни до приписів частини шостої статті 19, частини п’ятої статті 274, частини першої статті 369 Цивільного процесуального кодексу України, а також до статті 12, частини четвертої статті 257, частини шостої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо до цього часу цивільні спори наших громадян в сумі до 302 тис. грн могли розглядатися без їхньої участі в судовому засіданні, то зараз ми знизили поріг на виконання рішення Конституційного суду, приблизно до 91-ї тис. грн, – повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов.

На переконання членів Комітету з питань правової політики реалізація прийнятого закону забезпечить ефективність здійснення цивільного та адміністративного судочинства та гарантує право на судовий захист у малозначних спорах.

Своєю чергою, у НААУ нагадали, що існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року акцентував Конституційний Суд (рішення № 10-р(ІІ)/2023).

Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:

справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проектом пропонувалося замінити ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).

Але коли нардепи голосували за проект у першому читанні, вони вирішили врахувати під час подальшої підготовки зауваження Верховного Суду, який зокрема звернув увагу на пропоновані зміни щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження (зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними). На переконання ВС було недоцільно зменшувати цей критерій, залишивши положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.

13 травня Конституційний Суд ухвалив Рішення щодо неконституційності окремих приписів Закону України «Про судовий збір».
Фахівці Господарського суду Волинської області акцентували, що з 1 січня 2024 року відповідно до законів «Про судовий збір» і «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінюються ставки судового збору.
Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.
Як визначено статтею 81 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.