Гетманцев заявив, що «Рада ухвалила низку законопроєктів, які сприяють детінізації економіки»: про що мовиться

25 Червня, 2024 в 08:37

Парламентарі проголосували низку законопроєктів, які, як запевняють, мають на меті стати «справжніми великими реформами» у сфері детінізації економіки. Розглянемо детальніше, зокрема проєкт закону про так званий «клуб білого бізнесу»

Верховна Рада України під час пленарного засідання 18 червня ухвалила низку законопроєктів, що мають на меті сприяти наповненню українського бюджету й детінізації економіки. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав ухвалені проєкти законів «справжніми великими реформами».

У цілому було схвалено законопроєкт №11084 про так званий «клуб білого бізнесу». Тепер держава за простими й прозорими зовнішніми ознаками буде бачити, який бізнес є справді добросовісний, надасть йому ряд преференцій. Ми будемо робити все можливе, щоб такого бізнесу в Україні ставало все більше й більше, щоб наша головна магістральна концепція щодо детінізації реалізувалася, а бізнес виходив із тіні, – зазначив парламентарій.

Він прокоментував ухвалення у другому читанні законопроєкту №10346, який регулює ринки підакцизних товарів.

Цей документ робить норми щодо виготовлення тютюну, спирту, пального тощо більш жорсткими. Зокрема, передбачено встановлення цілодобового відеоспостереження, цілодобових постів на виробництві тютюну. Тобто проблеми з тіньовим ринком підакцизних товарів, які понад 30 років існували в Україні, зазначеним законопроєктом будуть вирішені в повному обсязі, – наголосив Гетманцев.

За його словами, документ дасть можливість кожному споживачу отримувати легальний товар, із якого будуть сплачені податки.

Ми всі зацікавлені в тому, щоб гроші йшли в бюджет, і, відповідно, на нашу армію. Зараз ми робимо так, щоб корупційні схеми, весь чорний бізнес, що працює на тіньових потоках, був знищений. Замість цього в нашій державі буде нормальна цивілізована економіка, – акцентував нардеп.

Окрім того, він також розповів, що у першому читанні ухвалили законопроєкт №11238 про Національну установу розвитку.

Вона фінансуватиме проєкти, пов’язані з релокованим бізнесом, ВПО, прифронтовими територіями, відновленням тощо. Це аналог створеного у Німеччині після Другої світової війни банку KfW, який і став одним з інструментів повоєнного відновлення країни. Нам дуже потрібен такий самий інструмент, і ми не будемо зволікати з ухваленням у цілому цього законопроєкту, – зауважив Гетманцев.

Депутат уточнив, що мовиться про “створення унікальної фінансової установи”, яка б могла з пом’якшеними нормативами НБУ здійснювати ту ж діяльність, що й комерційний банк, але при цьому надавала ризикові кредити.

Зауважимо, раніше закон про “клуб білого бізнесу” прокоментувала народна депутатка, членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, зауваживши, що аби увійти до «білого клубу», юридичним особам та ФОПам треба одночасно відповідати низці основних вимог, зокрема:

відсутність податкового боргу не більше 51 тис. грн та з дня виникнення цього податкового боргу минуло не більше 30 днів (було 3060 грн без періоду виникнення боргу);
відсутність будь-якої суми заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати ЄСВ (була норма від 3060 грн);
відсутність порушень щодо подання звітності та/або документів/ повідомлень, у тому числі по КІК та фінансової звітності;
відсутність ППР про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів протягом року;
платник НЕ БУВ ризиковим платником в СМКОР;
відсутність застосованих до платника та/або його засновників/кінцевих бенефіціарних власників санкцій у порядку, встановленому Законом України “Про санкції” (додано про засновників/бенефіціарів);
відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або ФОП (додано критерій);
відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство платника податків (додано критерій);
відсутність у платника податків та/або його засновників/кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року) (додано критерій);
відсутність серед засновників/кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України (додано критерій);
відсутність внесення змін щодо основного виду економічної діяльності в ЄДР протягом останніх 12 послідовних календарних місяців (додано критерій);
відповідність ДОДАТКОВИМ критеріям.

Для того, аби потрапити до «клубу», юридична особа має одночасно відповідати таким додатковим критеріям:

на загальній системі оподаткування:

рівень сплати податку на прибуток підприємств є рівним/вищим за середній по галузі за останні 4 квартали;
рівень сплати ПДВ є рівним/вищим від середнього по галузі (крім платників, у яких експорт складає понад 25%) за останні 12 місяців;
зарплата працівників за останні 4 квартали – не менше середньої зарплати у відповідній галузі у регіоні з коефіцієнтом 1,1, та кількість працівників не менше 5 осіб;

резиденти Дія Сіті:

рівень сплати податків до зведеного бюджету є рівним/вищим від середнього показника резидентів Дія Сіті;

платники єдиного податку ІІІ групи:

рівень сплати податків до зведеного бюджету вище середнього по галузі за останні 4 квартали;
зарплата працівників за минулі 4 квартали – не менше середньої зарплати у відповідній галузі у регіоні з коефіцієнтом 1,1, та кількість працівників не менше 5 осіб;

платники єдиного податку ІV групи:

сума сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період перевищує суму загального мінімального податкового зобов’язання;
рівень сплати ПДВ є рівним/вищим від середнього по галузі (крім платників, у яких експорт складає понад 25%) за останні 12 місяців;
зарплата працівників за останні 4 квартали – не менше середньої зарплати у відповідній галузі у регіоні з коефіцієнтом 1,1, та кількість працівників не менше 5 осіб;
площа власних або орендованих земельних ділянок не менше 200 га, або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 га.

Тоді як аби бути включеним до «клубу білого бізнесу», фізична особа-підприємець має одночасно відповідати таким додатковим критеріям:

на загальній системі:

рівень сплати ПДФО від господарської діяльності за звітний рік та рівень сплати ПДВ за останні 12 місяців є рівним/вищим середнього по галузі;
зарплата працівників за останні 4 квартали – не менше середньої зарплати у відповідній галузі у регіоні з коефіцієнтом 1,1;

платники єдиного податку ІІІ групи:

оборот понад 5 млн грн за звітний рік та рівень сплати податків до зведеного бюджету є рівним/вищим середнього по галузі за останні 4 квартали;
зарплата працівників за останні 4 звітні квартали – не менше середньої зарплати у відповідній галузі у регіоні з коефіцієнтом 1,1.

За словами народної обраниці, на жаль, влада так і не змінила думку, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку І групи, ІІ групи, ІV групи, а також ІІІ групи з доходом менш як 5 млн грн або які не мають найманих працівників не можуть бути платниками податків зі статусом високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства.

Южаніна додала, що ті, хто в «клубі», будуть включені до Переліку, який переглядатиметься щоквартально.

Перелік оприлюднюватиметься на сайті ДПС, однак, платник може подати заяву про відмову від публікації його даних.

Які преференції отримають платники «клубу білого бізнесу».

Южаніна акцентувала, що обраним платникам присвоять статус платника з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та щодо них:

Не будуть розпочинати:
– документальні планові перевірки, крім перевірок підакцизної продукції, грального бізнесу та фінансових послуг;
– фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності зі зберігання пального виключно для потреб споживання та/або промислової переробки;
– документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться, зокрема, у разі ненадання протягом 15 робочих днів пояснень на запит податкової, неподання звітності з трансфертного ціноутворення, щодо припинення платника, бюджетного відшкодування ПДВ, КІК;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію про порушення платником податків граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
платників податків, які здійснюють діяльність у сфері підакцизної продукції, грального бізнесу та фінансових послуг.
Скоротять строки проведення для камеральної (до п’яти робочих днів) та документальної перевірок (до десяти робочих днів) для підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ.
Протягом 15 календарних днів надаватимуть індивідуальні податкові консультації.
Платник податків отримає свого персонального комплаєнс-менеджера (закріпленого податкового інспектора).
Протягом п’яти днів платник податків на свій запит отримає інформацію про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Запровадження автоматичного бронювання «білими» платниками податків військовозобов’язаних працівників в обсязі не більше 25% (у вигляді рекомендацій Кабміну).

Такі переваги одних платників податків над іншими, — резюмувала Южаніна.

Своєю чергою, у Центрі дослідження законодавства України акцентували, що на практиці ухвалений нардепами законопроєкт створює нові численні корупційні ризики, наділяючи податківців широкими повноваженнями щодо включення або невключення підприємців до переліку “платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”.

Передусім мовиться про механізм включення до “клубу” – воно здійснюється не в автоматичному режимі за фактом відповідності критеріям, а “вручну” – податківцями в останнє число кварталу за результатами попереднього звітного періоду (квартал або рік, залежно строків подання податкової звітності).

Тобто, якщо контролюючий орган у відповідний строк (останній день кварталу) з якихось причин не включив платника податків до переліку, то наступне таке включення може відбутись не раніше, ніж в останній день наступного кварталу і за результатами кварталу поточного. При цьому, жодної відповідальності за таку помилку чи недогляд податківці не несуть. Відтак автори законопроєкту створили корупційний механізм, який спонукає бізнес платити за можливість потрапити до “клубу “білого” бізнесу” навіть за формального дотримання всіх необхідних вимог.

Щобільше – одним з критеріїв для включення до “клубу” є відсутність неузгоджених податкових зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями (ППР). Тобто, податківці отримують право на власний розсуд донарахувати певну суму податку тому платнику, членство якого в “клубі” є “небажаним” з якихось причин і на цій підставі відмовити у включенні його до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. І навіть якщо таке ППР буде згодом оскаржене, то рішення про відмову у включенні до переліку все одно залишатиметься в силі. Це ще одна корупційна можливість для недобросовісних податківців, яка свідомо була включена в закон.

Також варто врахувати, що потрапляння до “клубу” не гарантує відсутності претензій з боку податківців чи правоохоронців – лише теоретично трохи комфортніші умови взаємодії з податковою та мораторій на деякі види перевірок. При цьому, і податкова, і правоохоронні органи, на тиск яких бізнес скаржиться дедалі більше, зможуть і надалі втручатись у роботу підприємців.

Викликає запитання й роль “комплаєнс-менеджера” від податкової, який буде консультувати платника щодо дотримання податкового законодавства. Припустимо, що “комплаєнс-менеджер” запевнив платника у бездоганному виконанні обов’язків зі сплати податків, а через певний час у інших представників податкового органу чи правоохоронців виникли певні претензії до цього платника податків. Чи може він посилатись на консультації “комплаєнс-менеджера” як на доказ нікчемності цих претензій? Чи думка останнього є виключно його власною думкою, а реагувати на претензії податківців та правоохоронців бізнес, як і раніше, муситиме шляхом довгої судової тяганини?

Якщо ж перейти від суто практичних до більш загальних проблем, то не можна залишити поза увагою уже офіційний перехід держави від “презумпції доброчесності” до “презумпції вини” платника податків. Адже утворення окремої категорії більш відповідальних платників податків означає, що всі ті, хто не потрапив в цю категорії – є потенційно недобросовісними та ухиляються від виконання податкових обов’язків у повному обсязі.

Фактично, з ухваленням законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу”, нардепи та податківці легалізували приказку “всі рівні, але є “рівніші”. Адже учасники “клубу”, до якого “впускають” самі податківці, отримують як більший обсяг гарантій з боку держави, так і більш якісне надання послуг, тоді як решта платників (незалежно від обсягу сплачених ними податків) потрапляють в завідомо гірше становище.

Враховуючи те, що автором та головним лобістом законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу” є “слуга” Данило Гетманцев, майже не виникає сумнівів у тому, що цей закон зрештою буде підписано президентом, а український бізнес отримає ще одну підставу для поборів замість необхідного захисту від свавілля з боку чиновників, – резюмував співзасновник ГО ЦДЗУ.

Розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 грн застосовуватиметься як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду.
Фахівці Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків поінформували, як повідомити про порушення організації контрольно-перевірочних заходів її територіальними органами.
Верховна Рада України під час пленарного засідання 18 червня ухвалила законопроєкт №11084 про так званий «клуб білого бізнесу».
18 червня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкти №11238 та №11239 про Національну установу розвитку.
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань»(законопроєкт №7731) з урахуванням пропозицій Президента.
11 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки». Документом передбачили можливість «економічного бронювання» від мобілізації.