Гендерно-правова експертиза та для чого вона потрібна: пояснення

7 Січня, 2026 в 09:07

Актуальність гендерно-правової експертизи зростає в умовах повномасштабної війни та майбутнього післявоєнного відновлення України

Гендерно-правова експертиза — це дієвий інструмент «скринінгу» чинного законодавства та проєктів нормативно-правових актів для виявлення в них порушень принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Історія застосування цього інструменту в Україні почалась з 2005 року, коли Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». У ньому вперше було згадано термін «гендерно-правова експертиза», нагадали у Мін’юсті.

У 2006 році Уряд ухвалив постанову, якою визначив Порядок проведення такої експертизи (був оновлений у 2018 році). А наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2018 р. № 3719/5 затверджені Методичні рекомендації з проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів.

Для чого проводиться гендерно-правова експертиза

Основна мета гендерно-правової експертизи — забезпечити, щоб законодавство України:

– відповідало принципу рівності прав і можливостей жінок і чоловіків;

– не містило прямих чи прихованих дискримінаційних норм;

– враховувало реальний вплив правового регулювання на різні групи жінок і чоловіків;

– сприяло справедливому доступу до прав, ресурсів, послуг та механізмів захисту.

Проведення такої експертизи дозволяє ще на етапі підготовки нормативно-правових актів запобігти появі норм, які можуть обмежувати права однієї зі статей або посилювати нерівність у соціальній, економічній чи правовій сферах.

Чому це актуально сьогодні

Актуальність гендерно-правової експертизи зростає в умовах повномасштабної війни та майбутнього післявоєнного відновлення України. Зміни на ринку праці, у соціальному захисті, системі оборони, доступі до правосуддя та державних послуг по-різному впливають на жінок і чоловіків.

Зокрема, важливо враховувати:

– зростання кількості жінок у секторах, традиційно зайнятих чоловіками, та чоловіків, які потребують соціальної підтримки;

– додаткове навантаження на жінок у сфері догляду за дітьми та людьми похилого віку;

– потреби військовослужбовців і ветеранів обох статей;

– забезпечення рівного доступу до компенсацій, соціальних гарантій та реабілітаційних послуг.

У відомстві наголосили, що гендерно-правова експертиза дозволяє державі ухвалювати зважені та справедливі рішення, які враховують ці обставини та відповідають реальним потребам суспільства.

Міністерство юстиції забезпечує проведення гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів у межах своїх повноважень, а також методичну підтримку цього процесу. Такий підхід сприяє формуванню якісного законодавства, заснованого на принципах рівності, недискримінації та верховенства права.

Запровадження та розвиток механізму гендерно-правової експертизи є важливим кроком до побудови справедливого, інклюзивного та правового суспільства. Адже вона є гарантією рівних прав і можливостей, а також усунення правових колізій, що виникають через гендерні упередження, — додали у відомстві.

Раніше повідомляли, що Кабінет Міністрів України схвалив операційний план з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. У МОН зауважили, що рішення дає змогу всім учасникам освітнього процесу мати рівні можливості для реалізації власного потенціалу без дискримінації та гендерних упереджень.

Операційний план передбачає реалізацію чотирьох основних стратегічних цілей, які наскрізно охоплюють систему освіти.

  1. Комплексне впровадження принципів, політик і заходів, що сприятимуть забезпеченню рівних прав та можливостей для всіх, повазі до людської гідності, відсутності дискримінації в системі освіти.
  2. Посилення ролі закладів освіти щодо забезпечення рівних можливостей, запобігання та протидії насильству і дискримінації, вдосконалення освітнього процесу на засадах поваги до людської гідності та прийняття багатоманітності людини.
  3. Посилення ролі та можливостей професійної спільноти з питань забезпечення рівних прав, міжнародної співпраці.
  4. Упровадження інклюзивних практик у сфері освіти для подолання наслідків військових дій та післявоєнної відбудови України.

Ця ініціатива сприятиме впровадженню гендерно чутливого підходу в освітньому процесі на всіх рівнях, а також усуненню будь-яких дискримінаційних бар’єрів у закладах освіти. План заходів охоплює всю систему освіти та передбачає важливі зміни до навчальних програм, — наголосили у відомстві.

Додамо, 4 березня 2025 року, у Києві, вперше презентували повну оцінку стану ґендерної рівності за європейськими стандартами.

Під час заходу продемонстровано комплексний аналіз за шістьма ключовими сферами: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Згідно з результатами, наша країна на 20-му місці серед рейтингу 27 країн ЄС + Україна за загальним балом Індексу ґендерної рівності, демонструючи найближчі до середньоєвропейських показники у таких сферах, як «Здоров’я», «Гроші» та «Час».

Високий результат у домені «Час», де показник України перевищує середній рівень ЄС завдяки активній залученості жінок та чоловіків до благодійної та волонтерської діяльності. Водночас залишається дисбаланс у сфері «Вплив» – жінки недостатньо представлені на керівних посадах.

Серед позитивних зрушень відзначено й прогрес в імплементації Стамбульської конвенції, що посилює боротьбу з ґендерно зумовленим насильством. Ратифікація Україною конвенції у 2022 році стала важливим кроком у посиленні захисту постраждалих та розширила механізми боротьби з насильством.

Учасники заходу (заступниці міністрів, народні депутатки, представники органів державної влади та міжнародних організацій) обговорили, як Індекс може сприяти реформам та інтеграції України в ЄС, а також його роль у післявоєнному відновленні.

Зауважимо, розрахунок ІҐР для України тривав 1,5 року. Наступним кроком стане посилення спроможності державних органів у застосуванні європейської методології збору та аналізу даних, а також інституалізація українського Індексу та його розрахунок на постійній основі. Це дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати нову демократичну політику на основі цих даних.

Переглянути Індекс українською мовою можна за посиланням.