До Реєстру депортованих дітей внесли 19 915 верифікованих відомостей

Мета Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей — забезпечити системний облік таких випадків, сприяти міжвідомчій взаємодії та закласти підґрунтя для роботи з документування, міжнародної адвокації та повернення дітей на Батьківщину

На початок 2026 року Міжвідомча комісія з питань верифікації відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією РФ проти України, підтвердила 19 915 фактів депортації або примусового переміщення. Відповідна інформація внесена до Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей. Про це заявила т.в.о. Міністра юстиції, заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак у виступі на міжнародній конференції з питань правосуддя «Justice Conference» у Києві 23 лютого.

З початку збройної агресії Російської Федерації проти України масові депортації та примусове переміщення українських дітей стали системною практикою, що грубо порушує норми міжнародного права. На початок 2026 року Міжвідомча комісія підтвердила 19 915 таких фактів. Особливо цинічним є те, що ці дії вчиняються щодо дітей — категорії осіб, які потребують максимального захисту та особливої поваги. Крім того, РФ відмовляється надавати інформацію про переміщених із тимчасово окупованих територій дітей, — зазначила Сугак.

За її словами, перед внесенням інформації на розгляд Комісії Міністерство юстиції перевіряє дані про депортованих дітей у кілька етапів. Ці етапи передбачають: усунення дублювання інформації про одну й ту саму дитину; перевірку даних із різних джерел; направлення додаткових запитів та аналіз комплексної інформації. Міністерство отримало десятки тисяч записів, зокрема близько 22 500 — від Національного інформаційного бюро. У рамках перевірки справ було направлено близько 150 додаткових запитів. У результаті такого комплексного підходу лише 0,17% справ, поданих на розгляд Комісії, не були підтверджені.

Серед завдань і планів Людмила Сугак згадала про актуалізацію наявної в Реєстрі інформації та формування нових особових справ для їх подальшого подання на розгляд Комісії. Також серед пріоритетів — удосконалення функціоналу Реєстру та зміцнення співпраці з громадськими організаціями та міжнародними партнерами.

Будь-яка інформація, якою володіють міжнародні партнери щодо депортованих і примусово переміщених українських дітей, є надзвичайно важливою для нас. Необхідно посилювати міжнародний тиск на Росію щодо припинення порушень міжнародного права та забезпечення безумовного й безпечного повернення українських дітей для возз’єднання з їхніми родинами. Лише спільними зусиллями ми зможемо повернути українських дітей, — резюмувала вона.

Конференція «Justice Conference» є міжнародною платформою для діалогу щодо верховенства права, правосуддя та відновлення довіри до правових інституцій в умовах війни та повоєнної трансформації України. Її мета — консолідація міжнародної коаліції партнерів України в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки, посилення політичного й правового тиску з метою забезпечення відповідальності вищого військово-політичного керівництва Росії, а також сприяння поверненню українських дітей.

У відомстві нагадали, що мета Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей — забезпечити системний облік таких випадків, сприяти міжвідомчій взаємодії та закласти підґрунтя для роботи з документування, міжнародної адвокації та повернення дітей на Батьківщину.

Депортація українських дітей є одним із наймасштабніших і найбільш системних злочинів, які вчиняє РФ від початку повномасштабного вторгнення. Її мета — знищення української ідентичності через насильницьку індоктринацію та русифікацію викрадених дітей.

Такі дії є грубим порушенням Женевських конвенцій і однією з ознак геноциду відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Це також прямо суперечать нормам Конвенції ООН про права дитини.

• Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним — так закріплено у ст. 52 Конституції України. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв’язку між нею та її батьком і матір’ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
• Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
• З початку війни тисячі українських дітей зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Координаційний центр з надання правничої допомоги роз’яснив порядок надання статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
• Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.