Дезертирів звільнятимуть від відповідальності за двох умов

15 Липня, 2024 в 08:26

Законодавець розгляне дві запропоновані умови звільнення від відповідальності

Законодавча ініціатива з упровадження механізмів звільнення військовослужбовців Збройних Сил від кримінальної відповідальності за вчинення військового кримінального правопорушення заслуговує на підтримку. Водночас, вона містить дискусійні положення.

На цьому акцентували у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону від 06.06.2024 №11322 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».

Документом зокрема пропонується доповнити статтю 401 КПК умовами, за яких особа, яка вперше вчинила злочин, передбачений ст. 407 (Самовільне залишення військової частини або місця служби) або ст. 408  (Дезертирство) Кримінального кодексу може бути звільнена від кримінальної відповідальності:

  1. до закінчення досудового розслідування вона добровільно заявила слідчому чи прокурору про намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби;
  2. командир (начальник) військової частини (установи) надав згоду на продовження проходження військової служби такою особою.

За наявності цих підстав прокурор повинен буде отримувати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби підозрюваним.

Зважаючи на положення ст. 44 Кримінального кодексу, в НААУ вважають, що конструкція норми «особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності» має бути замінена на «особа звільняється від кримінальної відповідальності».

Також згода на продовження військової служби особою є повинна бути результатом позитивної оцінки командиром попередньої діяльності особи на посаді. Але у випадку, якщо згоду зможе надавати командир (начальник) будь-якої військової частини (установи), можливість досягнення мети проекту Закону є сумнівною.

Крім того, такий підхід містить корупціогенні чинники, — наголосили у повідомленні.

Повністю зауваження і пропозиції НААУ до проекту закону №11322 можна переглянути за посиланням.

Раніше ми повідомляли, що порушення мобілізаційного законодавства призводить до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Читайте також: Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління

Варто зауважити, що 9 травня Верховна Рада проголосувала в цілому законопроєкт №10379 про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено штраф для посадових осіб підприємств буде від 17000 до 25500 грн, в особливий період – від 34000 до 59500 грн.

18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»