Статті

Після розслідування корупційних дій членів команди та просто близьких до Володимира Зеленського людей – кількох депутатів від “Слуги народу”, міністрів Стефанішиної і Чернишова, та, за даними “Української правди”, навіть співвласника “Кварталу 95” Тімура Міндіча – президента завдав удару у відповідь. З неймовірною швидкістю “слуги” разом з ексОПЗЖ та “Батьківщиною” ухвалили законопроєкт №12414, який напередодні голосування докорінно переписали, щоб гарантувати оточенню президента та кожному, хто зможе домовитись з Офісом генпрокурора, недоторканість від антикорупційних органів.

Перестановка міністрів місцями – адже нових людей в уряді не з’явилось, майже в усіх спостерігачів викликала більше запитань, ніж дала відповідей. Передусім про те, навіщо це було робити, якщо фактично жодного оновлення не відбулось? Дехто припускає, що посадою прем’єра Володимир Зеленський “подякував” Юлії Свириденко за допомогу з накладенням санкцій на Петра Порошенка. Дехто – що керівник ОП Андрій Єрмак посилив свій вплив на ключові позиції в державі. Дехто – що владі просто потрібно було показати хоч удаване “оновлення облич” на тлі захмарної корупції та неефективного управління під час повномасштабної війни. Втім, є й ті, хто не запитує зайвого, вже за звичкою пояснюючи дії влади тим, що в країні війна і критика недоречна.

27 червня цього року на сайті президента з’явилась петиція під назвою “Декриміналізувати виробництво контенту для дорослих, щоб правоохоронці займались реальними злочинами, а не робили контрольні закупівлі інтимних фотографій”. Власне, в назві відображена вся суть проблеми, яку обговорюють вже декілька років – нормативне регулювання створення і розповсюдження еротичного контенту вже давно відірвалось не лише від реальності, а й від решток здорового глузду.

Понад 10 місяців минуло з того часу, як президентський законопроєкт № 11469, який фактично легалізує інститут множинного громадянства в українському законодавстві, зареєстрували у Верховній Раді. Навіть в умовах війни цього часу більш ніж достатньо, щоб принаймні узгодити законотворчі ідеї президента з Конституцією України, чинними міжнародними угодами та іншими законами України. Власне, це мало бути зроблено ще до реєстрації законопроєкту – самим президентом та його Офісом. Але вже як сталося.

Днями президент України, коментуючи черговий російський ультиматум, заявив, що готовий розглянути легалізацію ПВК в Україні. Складно сказати, наскільки серйозно це було сказано, але, на відміну від багатьох інших законодавчих чи управлінських ідей Володимира Зеленського, ця – дійсно є непоганою. За дотримання ряду умов, звісно ж.

Законопроєкт № 13232 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи” викликав доволі передбачувану реакцію суспільства.

Три роки тому Володимир Зеленський підписав указ про неможливість перемовин з Володимиром Путіним. Два дні тому – заявив про готовність провести особисті перемовини з ним. Виникає питання – що ж робити з тим указом? Адже російська пропаганда вже неодноразово на нього посилалась, як на ознаку “недоговороздатності” України.

Після кількох місяців напружених переговорів щодо, можливо, віртуальних корисних копалин, відповідну угоду між Україною і США нарешті підписали. Фінальний її варіант виявився жорсткішим для України, ніж той, який Володимир Зеленський збирався підписати в Овальному кабінеті Білого дому два місяці тому.

Дональд Трамп вкотре звинуватив Володимира Зеленського у неконструктивній поведінці у питанні перемовин з Росією, ініційованих самим Трампом всупереч позиції України та союзників. За словами президента США, проблема у тому, що Володимир Зеленський “хизується” тим, що Україна ніколи не визнає Крим російським, хоча “Крим навіть не є предметом дискусії”. Ця дивна, на перший погляд, заява вкотре демонструє, що той віртуальний світ, у якому воліє перебувати Дональд Трамп, отримав ще одну тріщину навіть не від зіткнення, а просто від наближення до реальності.

17 квітня відбулось засідання суду щодо скасування указу Володимира Зеленського щодо Петра Порошенка. Суд не ухвалив рішення по суті справи, однак, ті аргументи на користь санкцій, які представники держави озвучили у засіданні, мають значно більше значення для кожного з нас, незалежно від майнового статусу, політичних поглядів чи моральних переконань, ніж будь-яке рішення суду у цій справі.