Статті

Верховна Рада України у першому читанні ухвалили законопроєкт № 13260 про повернення кримінальної відповідальності за СЗЧ. Передбачається, що військові, які вперше самовільно залишили підрозділ, але бажають продовжити військову службу, можуть бути звільнені від покарання, за умови згоди безпосереднього командира (того ж чи іншого підрозділу). Цей механізм широко використовувався військовими, які хотіли перевестись в інший підрозділ, але не могли цього зробити шляхом подання рапорту (через протидію чи бездіяльність командування зокрема). Натомість пропонується заблокувати цей механізм, замінивши його на ув’язнення – безальтернативно в умовах воєнного стану.

Наприкінці серпня Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт №11533, що на час воєнного стану та рік після нього обмежує електронний доступ до даних низки публічних реєстрів. Проаналізуємо, що саме змінює новий закон і які ризики він несе для бізнесу, медіа та громадського сектору.

Оскільки мова у цьому матеріалі піде про черговий етап справи Петра Порошенка, в якій його намагаються звинуватити у державній зраді, почати варто зі спойлера – Порошенку у цій справі реальне покарання не загрожує. Просто тому, що події, про які йдеться у фабулі справи, відбулися понад 15 років тому, тобто за межами максимального строку давності, встановленого статтею 49 Кримінального кодексу.

Якщо ви підписані на популярні новинні телеграм-канали, ви напевно зустрічали там дописи про боротьбу партії “Батьківщина” та особисто Юлії Тимошенко з “фармацевтичною мафією” за низькі ціни на ліки для українців. Ця, безумовно благородна, риторика дещо контрастує з діяльністю нардепів від “Батьківщини”, які домагаються права для фармацевтичних компаній на власний розсуд замінювати препарати, які постачаються за державним замовленням, на еквівалентні, на власний розсуд.

Після розслідування корупційних дій членів команди та просто близьких до Володимира Зеленського людей – кількох депутатів від “Слуги народу”, міністрів Стефанішиної і Чернишова, та, за даними “Української правди”, навіть співвласника “Кварталу 95” Тімура Міндіча – президента завдав удару у відповідь. З неймовірною швидкістю “слуги” разом з ексОПЗЖ та “Батьківщиною” ухвалили законопроєкт №12414, який напередодні голосування докорінно переписали, щоб гарантувати оточенню президента та кожному, хто зможе домовитись з Офісом генпрокурора, недоторканість від антикорупційних органів.

Перестановка міністрів місцями – адже нових людей в уряді не з’явилось, майже в усіх спостерігачів викликала більше запитань, ніж дала відповідей. Передусім про те, навіщо це було робити, якщо фактично жодного оновлення не відбулось? Дехто припускає, що посадою прем’єра Володимир Зеленський “подякував” Юлії Свириденко за допомогу з накладенням санкцій на Петра Порошенка. Дехто – що керівник ОП Андрій Єрмак посилив свій вплив на ключові позиції в державі. Дехто – що владі просто потрібно було показати хоч удаване “оновлення облич” на тлі захмарної корупції та неефективного управління під час повномасштабної війни. Втім, є й ті, хто не запитує зайвого, вже за звичкою пояснюючи дії влади тим, що в країні війна і критика недоречна.

27 червня цього року на сайті президента з’явилась петиція під назвою “Декриміналізувати виробництво контенту для дорослих, щоб правоохоронці займались реальними злочинами, а не робили контрольні закупівлі інтимних фотографій”. Власне, в назві відображена вся суть проблеми, яку обговорюють вже декілька років – нормативне регулювання створення і розповсюдження еротичного контенту вже давно відірвалось не лише від реальності, а й від решток здорового глузду.

Понад 10 місяців минуло з того часу, як президентський законопроєкт № 11469, який фактично легалізує інститут множинного громадянства в українському законодавстві, зареєстрували у Верховній Раді. Навіть в умовах війни цього часу більш ніж достатньо, щоб принаймні узгодити законотворчі ідеї президента з Конституцією України, чинними міжнародними угодами та іншими законами України. Власне, це мало бути зроблено ще до реєстрації законопроєкту – самим президентом та його Офісом. Але вже як сталося.

Днями президент України, коментуючи черговий російський ультиматум, заявив, що готовий розглянути легалізацію ПВК в Україні. Складно сказати, наскільки серйозно це було сказано, але, на відміну від багатьох інших законодавчих чи управлінських ідей Володимира Зеленського, ця – дійсно є непоганою. За дотримання ряду умов, звісно ж.

Законопроєкт № 13232 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи” викликав доволі передбачувану реакцію суспільства.