Бронювання працівників. Основні правила

16 Серпня, 2024 в 15:18

З метою оптимізації процедури бронювання 5 червня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану»

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Питання бронювання працівників в умовах воєнного стану в Україні не втрачає своєї актуальності, оскільки для роботодавців це можливість зберегти свій кадровий потенціал. Про це пише адвокат юридичної фірми GOLAW Катерина Цвєткова.

З метою оптимізації процедури бронювання 5 червня 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану», якою, серед іншого, впроваджено можливість бронювання військовозобов’язаних в електронній формі через портал «Дія» та врегульовано інші важливі для бізнесу питання.

У публікації зосередилися на основних змінах щодо бронювання працівників підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі також – критично важливі підприємства).

Впроваджено електронне бронювання через портал «Дія»

Відтепер окрім звичного способу подачі документів щодо бронювання в паперовій або електронній формі до профільного органу є можливість забронювати працівників через портал «Дія». Така послуга  вже активно застосовується критично важливими підприємствами. Зокрема, за останньою інформацією від Мінцифри з 17 липня 2024 року за допомогою послуги бронювання в «Дії» бізнес забронював вже 120 тисяч працівників.

Сервіс «Дія» значно спрощує та прискорює процес бронювання і дозволяє отримати результат протягом доби.

Алгоритм бронювання на порталі «Дія» є наступним:

  1. Міністерства та обласні військові адміністрації вносять до Єдиного переліку підприємства, які мають право бронювати працівників.
  2. Керівник компанії подає на порталі «Дія» списки на бронювання та засвідчує заяву електронним підписом.
  3. Система автоматично перевіряє, чи працівник офіційно працевлаштований і чи є його дані в Електронному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
  4. «Дія» протягом доби надсилає керівнику сповіщення про результат розгляду.
  5. У разі позитивного рішення працівник автоматично переводиться на спеціальний військовий облік на строк дії бронювання, і ця інформація з’являється в застосунку «Резерв+».
  6. Згодом витяг про бронювання можна буде завантажити на порталі «Дія» та за потреби роздрукувати.

Також відзначається, що впровадження бронювання через портал «Дія» дозволило усунути такі проблемні питання, як затягування строків розгляду документів та необґрунтовані відмови у бронюванні.

Збільшено строк дії бронювання

Однією із найочікуваніших змін для критично важливих підприємств є збільшення строку дії бронювання для працівників з 6 до 12 місяців.

Однак, необхідно враховувати, що на такий строк надаватимуться бронювання, які отримані вже після набрання чинності постановою № 650, тобто з 8 червня 2024 року. Бронювання, отримані до вказаної дати, автоматично не продовжуються до 12 місяців та залишаються чинними протягом строку їх дії.

Можливість бронювання працівників незалежно від військово-облікової спеціальності

До запровадження нових правил бронювання особи з дефіцитними військово-обліковими спеціальностями не підлягали бронюванню. Перелік таких спеціальностей було визначено в окремих листах Генштабу. Виняток становили лише керівники та заступники керівника підприємства, які могли бути заброньовані незалежно від військово-облікової спеціальності.

Постановою № 650 було скасовано вказане обмеження, і відтепер військовозобов’язані працівники критично важливих підприємств підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню

Раніше підприємства могли забронювати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників станом на дату подання списку. При цьому в разі наявності обґрунтованої потреби такий відсоток міг бути збільшений.

Відтепер передбачено, що бронюванню підлягають не більше 50% військовозобов’язаних працівників на такому підприємстві станом на 18 травня 2024 року, а в разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у зазначеному підприємстві – станом на дату подання списків.

Разом з тим постановою визначено категорії підприємств, до яких не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. Наприклад, це окремі підприємства паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та ін.

Категорії осіб, які можуть бути заброньовані в критично важливому підприємстві

Новий порядок бронювання передбачає можливість бронювати не лише працівників критично-важливих підприємств, а й наступних осіб:

  • кінцевих бенефіціарних власників таких підприємств, які не є їх працівниками;
  • членів наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн гривень, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд гривень або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд гривень.

Нові вимоги до Обґрунтування до списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання

Як і раніше, у разі подачі документів щодо бронювання до органу, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливим, обов’язковим є наявність обґрунтування до списку військовозобов’язаних.

Однак відтепер у такому обґрунтуванні потрібно обов’язково вказувати не лише  інформацію про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам, а й наступні відомості:

  • дату прийняття й номер рішення про визначення підприємства критично важливим;
  • інформацію про уточнення працівниками, що пропонуються до бронювання, даних щодо перебування на військовому обліку відповідно до вимог нового мобілізаційного закону, тобто до 16 липня 2024 року. З цього випливає, що подати на бронювання можливо лише тих працівників, які уточнили свої військово-облікові дані на виконання вимог законодавства.

Нові повноваження органу, що прийняв рішення про визнання підприємства критично важливим

В межах процедури бронювання через звернення до профільних органів, у таких органів відтепер з’явились нові повноваження в частині перевірки звернень підприємств. Зокрема, передбачено, що в разі наявності сумніву щодо інформації, поданої підприємством, або відповідності облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам, орган, що прийняв рішення про визнання підприємства критично важливим, може запросити документальне підтвердження відповідної інформації.

Тобто, це можуть бути і копії військово-облікових документів працівників, які вказані у списку,  їх трудових договорів, документів, що підтверджують уточнення працівниками даних відповідно до вимог нового мобілізаційного закону тощо.

Нові підстави для анулювання відстрочки, наданої у зв’язку з бронюванням

Постанова № 650 також передбачила нові підстави, за яких відстрочка, яка надана у зв’язку з бронюванням, підлягає анулюванню, а саме це:

  • тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством;
  • обґрунтоване подання керівника підприємства;
  • надання працівнику відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Анулювання відстрочок з вказаних підстав здійснюватиметься за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання підприємства.

Отже, процедура бронювання постійно змінюється та вдосконалюється. Постанова № 650 вносить суттєві зміни в підходи до бронювання працівників.

Очікується, що нововведення, які спрямовані на спрощення та автоматизацію процедури, сприятимуть прогнозованій та стабільній роботі критично важливих підприємств. Втім, залишається багато проблемних питань, на вирішення яких очікує бізнес. Серед них, до прикладу, бронювання працівників представництв іноземних компаній, які не мають статусу юридичної особи в Україні, порушення строків розгляду звернень про визнання компанії критично важливою тощо.

Ми раніше повідомляли, що на час воєнного стану для забезпечення безперебійної роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також критично важливих підприємств Уряд запровадив систему бронювання. Вона дозволяє ключовим працівникам отримати бронювання.

Алгоритм бронювання за списками військовозобов’язаних (Порядок № 76)

  1. Для державних органів:
  1. Подання списків та довідки до Міноборони (або СБУ чи Служби зовнішньої розвідки) для погодження.
  2. Погоджені списки передаються до Мінекономіки для прийняття рішення про бронювання.
  3. Мінекономіки перевіряє списки і приймає рішення про бронювання, надсилає його до Міноборони та державного органу.
  4. Державний орган видає працівнику витяг з наказу Мінекономіки про бронювання і надсилає повідомлення до ТЦК та СП.
  1. Для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності:
  1. Подання пропозицій щодо визначення підприємства критично важливим до відповідного державного органу.
  2. Погодження Міноборони списків військовозобов’язаних працівників підприємства.
  3. Погоджені списки подаються до Мінекономіки для прийняття рішення про бронювання.
  4. Мінекономіки перевіряє списки і приймає рішення про бронювання, надсилає його до Міноборони та державного органу.
  5. Підприємство видає працівнику витяг з наказу Мінекономіки про бронювання і надсилає повідомлення до ТЦК та СП.

Алгоритм бронювання через Портал Дія (Порядок № 76)

  1. Внесення інформації про підприємство через Портал Дія.
  2. Мінекономіки перевіряє інформацію та формує Єдиний перелік.
  3. Підприємство подає через Портал Дія список військовозобов’язаних працівників.
  4. Автоматичне звіряння даних про військовозобов’язаних.
  5. Автоматичне надання бронювання у разі відповідності даних.
  6. Формування витягу про бронювання засобами Порталу Дія.

Алгоритм визначення підприємства критично важливим (Порядок № 76)

  1. Відповідність підприємства не менше ніж трьом критеріям (сума податків, надходжень, стратегічне значення, рівень середньої ЗП, відсутність заборгованості тощо).
  2. Спрощений порядок для певних підприємств (паливно-енергетичний комплекс, управителі будинків, медіа, міжнародні перевезення).

Зауважимо, поява законопроєктів щодо «економічного бронювання» – вже крок уперед, який дасть можливість українській економіці вижити. Проте для всіх мають існувати чіткі правила, наголосив голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.

Читайте також: Бронювання за 20 000 гривень – що передбачає законопроєкт про «економічне бронювання»

11 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки». Документом передбачили можливість «економічного бронювання» від мобілізації.

Тоді ж голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха пояснив основні положення проєкту закону.

Нардеп зазначив, що у законопроєкті заклали концепцію «економічного бронювання», яка дозволить зберегти для економіки складнозамінних спеціалістів.

Концепція передбачає:

  • Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
  • Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
  • Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
  • Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті № 11332«щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».

Читайте також: Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління

Окрім того, Наталухи додав, що народні обранці найближчим часом подадуть два альтернативних законопроєкти, які міститимуть:

  • модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. грн;
  • змішану модель — 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис. грн військового збору для ФОП.

Своєю чергою, голова комітету Ради Олександр Завітневич в інтерв’ю ВВС заявив, що економічне бронювання від мобілізації точно буде реалізована в Україні.

Також у Раді зареєстрували законопроєкт №11084 про «Клуб білого бізнесу», як ще одну ініціативу щодо бронювання. Як зауважив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, ідея полягає в тому, щоб головним критерієм для можливості забронювати співробітників зробити належність компанії до «Клубу білого бізнесу». Вже 18 червня парламентарі проголосували проєкт закону. І 25 червня в+документ направили на підпис президенту. Тоді ж закон про “клуб білого бізнесу” прокоментувала народна депутатка, членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, зауваживши, що аби увійти до «білого клубу», юридичним особам та ФОПам треба одночасно відповідати низці основних вимог.

Южаніна акцентувала, що обраним платникам присвоять статус платника з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та щодо них:

  1. Не будуть розпочинати:
    – документальні планові перевірки, крім перевірок підакцизної продукції, грального бізнесу та фінансових послуг;
    – фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності зі зберігання пального виключно для потреб споживання та/або промислової переробки;
    – документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
    що проводяться виключно на звернення платника податків;
    що проводяться, зокрема, у разі ненадання протягом 15 робочих днів пояснень на запит податкової, неподання звітності з трансфертного ціноутворення, щодо припинення платника, бюджетного відшкодування ПДВ, КІК;
    платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію про порушення платником податків граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
    платників податків, які здійснюють діяльність у сфері підакцизної продукції, грального бізнесу та фінансових послуг.
  2. Скоротять строки проведення для камеральної (до п’яти робочих днів) та документальної перевірок (до десяти робочих днів) для підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ.
  3. Протягом 15 календарних днів надаватимуть індивідуальні податкові консультації.
  4. Платник податків отримає свого персонального комплаєнс-менеджера (закріпленого податкового інспектора).
  5. Протягом п’яти днів платник податків на свій запит отримає інформацію про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
  6. Запровадження автоматичного бронювання «білими» платниками податків військовозобов’язаних працівників в обсязі не більше 25% (у вигляді рекомендацій Кабміну).

Такі переваги одних платників податків над іншими, — резюмувала Южаніна.

Читайте також: Питання настання адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства

Своєю чергою, у Центрі дослідження законодавства України акцентували, що на практиці ухвалений нардепами законопроєкт створює нові численні корупційні ризики, наділяючи податківців широкими повноваженнями щодо включення або невключення підприємців до переліку “платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”.

Передусім мовиться про механізм включення до “клубу” – воно здійснюється не в автоматичному режимі за фактом відповідності критеріям, а “вручну” – податківцями в останнє число кварталу за результатами попереднього звітного періоду (квартал або рік, залежно строків подання податкової звітності).

Тобто, якщо контролюючий орган у відповідний строк (останній день кварталу) з якихось причин не включив платника податків до переліку, то наступне таке включення може відбутись не раніше, ніж в останній день наступного кварталу і за результатами кварталу поточного. При цьому, жодної відповідальності за таку помилку чи недогляд податківці не несуть. Відтак автори законопроєкту створили корупційний механізм, який спонукає бізнес платити за можливість потрапити до “клубу “білого” бізнесу” навіть за формального дотримання всіх необхідних вимог.

Щобільше – одним з критеріїв для включення до “клубу” є відсутність неузгоджених податкових зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями (ППР). Тобто, податківці отримують право на власний розсуд донарахувати певну суму податку тому платнику, членство якого в “клубі” є “небажаним” з якихось причин і на цій підставі відмовити у включенні його до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. І навіть якщо таке ППР буде згодом оскаржене, то рішення про відмову у включенні до переліку все одно залишатиметься в силі. Це ще одна корупційна можливість для недобросовісних податківців, яка свідомо була включена в закон.

Також варто врахувати, що потрапляння до “клубу” не гарантує відсутності претензій з боку податківців чи правоохоронців – лише теоретично трохи комфортніші умови взаємодії з податковою та мораторій на деякі види перевірок. При цьому, і податкова, і правоохоронні органи, на тиск яких бізнес скаржиться дедалі більше, зможуть і надалі втручатись у роботу підприємців.

Викликає запитання й роль “комплаєнс-менеджера” від податкової, який буде консультувати платника щодо дотримання податкового законодавства. Припустимо, що “комплаєнс-менеджер” запевнив платника у бездоганному виконанні обов’язків зі сплати податків, а через певний час у інших представників податкового органу чи правоохоронців виникли певні претензії до цього платника податків. Чи може він посилатись на консультації “комплаєнс-менеджера” як на доказ нікчемності цих претензій? Чи думка останнього є виключно його власною думкою, а реагувати на претензії податківців та правоохоронців бізнес, як і раніше, муситиме шляхом довгої судової тяганини?

Якщо ж перейти від суто практичних до більш загальних проблем, то не можна залишити поза увагою уже офіційний перехід держави від “презумпції доброчесності” до “презумпції вини” платника податків. Адже утворення окремої категорії більш відповідальних платників податків означає, що всі ті, хто не потрапив в цю категорії – є потенційно недобросовісними та ухиляються від виконання податкових обов’язків у повному обсязі.

Фактично, з ухваленням законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу”, нардепи та податківці легалізували приказку “всі рівні, але є “рівніші”. Адже учасники “клубу”, до якого “впускають” самі податківці, отримують як більший обсяг гарантій з боку держави, так і більш якісне надання послуг, тоді як решта платників (незалежно від обсягу сплачених ними податків) потрапляють в завідомо гірше становище.

Враховуючи те, що автором та головним лобістом законопроєкту про “клуб “білого” бізнесу” є “слуга” Данило Гетманцев, майже не виникає сумнівів у тому, що цей закон зрештою буде підписано президентом, а український бізнес отримає ще одну підставу для поборів замість необхідного захисту від свавілля з боку чиновників, – резюмував співзасновник ГО ЦДЗУ.

18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Читайте також: “Влада простих рішень” – чому поточні рішення щодо мобілізації лише поглиблюють проблему