Зміна місця проживання дитини без згоди батьків: можливі наслідки

Самовільна зміна місця проживання дитини одним із батьків є порушенням прав як дитини, так і другого з батьків. Законодавство передбачає вирішення таких спорів через медіацію, органи опіки чи суд.

Місце проживання дитини визначається за спільною згодою батьків. Якщо дитині виповнилося 10 років, її думка також має враховуватися під час ухвалення рішення.

У разі конфлікту батьки можуть скористатися процедурою медіації — позасудовим способом врегулювання спору за участю медіатора. За результатами переговорів сторони можуть укласти письмову угоду щодо проживання дитини. Якщо домовитися не вдалося, спір може бути переданий на розгляд органу опіки та піклування або суду. Під час розгляду враховуються ставлення батьків до виконання обов’язків, прихильність дитини до кожного з них, її вік, стан здоров’я та інші важливі обставини.

У Координаційному центрі з надання безоплатної правової допомоги наголошують, що самостійно змінювати місце проживання дитини без згоди другого з батьків не можна. Якщо дитину вивезли або її місце проживання змінили без законних підстав чи без рішення суду, заінтересована особа має право звернутися до суду з вимогою про повернення дитини за попереднім місцем проживання. Водночас суд може відмовити у поверненні дитини, якщо це створюватиме загрозу її життю або здоров’ю чи якщо змінилися обставини і повернення суперечитиме інтересам дитини.

Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, може бути зобов’язана компенсувати матеріальну та моральну шкоду. Йдеться, зокрема, про витрати на адвоката та інші збитки, яких зазнав той із батьків або законний представник, з ким проживала дитина.